Перегляд за Автор "Лимар, В.В."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументBio-oriented agrarian economy investment prognosis in the EU countries(2018) Лимар, В.В.The purpose of the investigation is making a prognosis of bio-oriented agrarian economy investment in the EU countries and preparing a set of steps how to attract investment in the bio-oriented agrarian economy sectors. Nowadays investment is one of the critical factors of bio-oriented agrarian economy development. It was set as one of the priories in the European Strategy 2020, where they defined the bio-oriented economy as the main engine for smart and innovation growth in Europe. Methodology. To make a prognosis, it was used BP Stat program, namely Brown’s, Holt’s, Box–Jenkins, and Olympus’ methods. Results. In the third millennium, the global community faced many objective problems, which need cooperation and relations between nations to solve them. There were defined such challenges: climate changes, the growth of the global population, exhaustion of limited resources and others. To meet these challenges, the European Commission proposed the bio-oriented agrarian economy concept, which is an interdisciplinary phenomenon and combines elements of several fields of science: economy, management, chemistry, biology, pharmacy, physics, and mathematics. In accordance with the EC classification, there are such bio-oriented economy sectors: food, agriculture, paper/pulp, forestry/wood industry, fisheries and aquaculture, bio-chemicals. The main aim of the bio-oriented agrarian economy is a smart use of biological resources to produce healthy food and feed and minimizing the use of limited resources. During the investigation, there were given arguments and explained the necessity of bio-oriented agrarian economy development both on the EU and national levels. It was proved that without investment, it is impossible to develop such a concept. Practical implementations. Obtained prognosis allows to predict the dynamic of bio-oriented agrarian economy investment in Europe and develop a set of steps how to attract investment in this sphere, namely to invest in research and innovation sectors; support commercialization of knowledge and innovation; promote entrepreneurship in the sectors of bio-oriented agrarian economy; develop an innovation-friendly regulatory framework and support creating new jobs in the bio-oriented agrarian economy sectors. Value/originality. Results of the investigation help to improve the theoretical base of bio-oriented agrarian economy concept development and show the importance of investment of bio-economy sectors as on the national levels and on the European one.
- ДокументModern vision of the bioeconomy dashboard(2018) Лимар, В.В.The paper is devoted to studying modern vision of the bioeconomy dashboard. Last twenty years bioeconomy was in the focus of scientists of different fields of science. This phenomenon is interdisciplinary and combines knowledge and ideas of biology, chemistry, mathematics, economics and agronomy. Some of its sectors, for instance, agriculture and food & feed sectors have a long history and developed not like a part of the bioeconomy but separate sectors. As to forestry, aquaculture, biofuel production and biotechnology, these sectors are rather new and got their development in the second part of the twentieth century. The EU countries has the biggest experience in studying bioeconomy concept. Experts of the EC provided in 2012 Bioeconomy Strategy and Action Plan "Innovating for Sustainable Growth: A Bioeconomy for Europe". We found out that the bioeconomy sectors revenue have grown on average more than 10% every year over the past decade - much faster than the other sectors of economy. Bioeconomy has the great potential for development that allows presuming the economic growth of its sectors in coming decades.
- ДокументКонкурентні стратегії національних виробників агропромислової продукції у сучасній парадигмі глобального економічного середовища(2019) Орєхова, Т.В.; Хаджинов, І.В.; Савченко, М.В.; Атаманчук, З.А.; Варламова, М.Л.; Власова, Т.Л.; Кулявець, В.Г.; Лимар, В.В.; Саркісян, Л.Г.; Шлапак, О.А.; Шкурат, М.Є.; Середа, В.В.; Солоненко, Ю.В.; Коровій, Я.В.
- ДокументМіжнародні економічні відносини(2019) Орєхова, Т.В.; Хаджинов, І.В.; Савченко, М.В.; Атаманчук, З.А.; Варламова, М.Л.; Лимар, В.В.; Саркісян, Л.Г.; Шлапак, О.А.; Іщук, Ю.А.; Середа, В.В.; Шкурат, М.Є.
- ДокументПідходи до розуміння ефективності через призму справедливості(2018) Лимар, В.В.В статті вивчено наукові підходи до розуміння поняття ефективності в контексті справедливості. Проаналізовано науковий підхід В. Парето до розуміння поняття ефективності. Представлено розуміння Парето — ефективності з точки зору концепцій справедливості: утилітаризму, егалітаризму, елітаризму, лібералізму та роулзівському підходу. Досліджено першу та другу теореми добробуту. Визначено, що перша теорема добробуту полягає в тому, що розподіл факторів, які характеризують рівновагу в економіці, будуть оптимальними за умовою, що функції корисності локальних споживачів є ненасиченими. Із другої теореми добробуту зроблено наступні висновки: при наявності сприятливих передумов Парето — оптимальний стан можна реалізувати у якості рівноваги; поняття справедливості та ефективності можна розглядати як окремо, так і разом; для досягнення ефективності можливо використовувати різноманітні ринкові інструменти; внутрішні агенти ринку є найбільш ефективними з точки зору досягнення рівноваги.
- ДокументСтратегія інклюзивної глобалізації "один пояс, один шлях"(2020) Лимар, В.В.; Цзі, Ч.Статтю присвячено дослідженню стратегії інклюзивної глобалізації «Один пояс, один шлях». Визначено, що дана ініціатива має сприяти так званому відродженню великої китайської нації та служити реалізації таких цілей: формуванню заможного середнього класу та побудові демократичної соціалістичної держави. Економічний пояс Шовкового шляху націлений на сприяння вільного руху економічних факторів, ефективний розподіл ресурсів, поглиблення ринкової інтеграції, підтримку координації економічної політики країн, розташованих повз «одного поясу, одного шляху», розширення та поглиблення співробітництва в регіональному розрізі, формування інклюзивної та збалансованої архітектури регіональної співпраці, у рамках якої всі отримують вигоди та можливості сталого розвитку. Визначено, що на сьогоднішній день вже є такі результати співпраці країн у рамках ініціативи «Один пояс, один шлях»: Азійський банк інфраструктурних інвестицій (Asian Infrastructure Investment Bank – AIIB) – міжнародна фінансова організація, метою якої є міжнародна співпраця у фінансовій сфері в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, фінансування проектів – від будівництва доріг та аеропортів до сфери зв’язку; Університетський Альянс нового Шовкового шляху (The University Alliance of the New Silk Road – UANSR), завданнями якого визначено: підвищення якості освіти в університетах країн, які увійшли до альянсу; сприяння економічного зростання країн Економічного поясу Шовкового шляху; налагодження міжнародних зв’язків між університетами у проведенні спільних досліджень в економічній та політичній галузях; проведення культурних заходів для сприяння укріпленню дипломатичних зв’язків між країнами; розробку освітніх програм обміну між університетами; Стратегічний союз вищих навчальних закладів та Туристичний союз міст «Одного поясу, одного шляху». Співпраця країн у межах ініціативи «Один пояс, один шлях» дуже швидко розвивається та поглиблюється, що обумовлює зацікавленість у подальшому вивченні даної проблематики.
- ДокументТенденції трансформації ринку праці в умовах формування цифрової економіки(2020) Лимар, В.В.; Дем’янова, Ю.О.Стаття присвячена дослідженню тенденцій трансформації ринку праці в умовах формування цифрової економіки. Визначено ознаки трансформації світового ринку праці. Досліджено особливості розвитку фрілансу в умовах формування цифрової економіки. Проведено аналіз світових тенденцій поширення фрілансу. Доведено, що на даний час фріланс охопив більшість країн світу і розвивається надто швидкими темпами. За результатами SWOT-аналізу з’ясовано, що позитивними сторонами фрілансу для виконавця є свобода вибору роботи, економія часу та можливість отримати дохід, вищий за регіон проживання особи. Разом з цим така робота може бути нестабільною, з низьким рівнем соціальної захищеності та відсутністю кар’єрного росту. Для замовника позитивним є скорочення витрат, пов’язаних із орендою приміщення, витратами та офісне обладнання та канцелярію, преміями, надбавками, соціальними виплатами тощо. Хоча при цьому можуть виникнути проблеми із контролем якості роботи фрілансера. Виявлено основні проблеми соціально-трудових відносин фрілансерів серед яких порушення умов оплати праці, соціальна незахищеність та дискримінація. Проаналізовано приклади регулювання діяльності фрілансерів в деяких країнах Європи та США. Доведено що необхідним є удосконалення правового регулювання фрілансу в трудовому законодавстві з метою визначення прав і обов’язків сторін, які вступають у такі відносини.
- ДокументІноземний досвід підтримки розвитку біоекономіки(2019) Лимар, В.В.Стаття присвячена аналізу іноземного досвіду підтримки розвитку біоекономіки. Визначено, що розвиток біотехнологій став базисом для формування та розвитку концепту біоекономіки, яка базується на таких основах: використання знань генної та кліткової інженерії для розробки та виробництва нової продукції; використання біологічної сировини для стимулювання стійкого зростання; інтернаціоналізація знань у сфері біотехнологій та використання їх у різних секторах. Визначено, що важливими факторами розвитку біоекономіки є економічні мотиви, а саме: завоювання лідерства у сфері біоіндустрії, формування мережі інноваційних центрів. Щодо іноземного досвіду, визначено такі мотиви для прийняття документів щодо підтримки розвитку біоекономіки в різних країнах: завоювання лідерства у сфері біоіндустрії; формування мережі інноваційних центрів. Стосовно факторів підтримки розвитку біоекономіки, визначено такі: інвестування венчурних біотехнологічних проектів; розвиток відповідної інфраструктури для стимулювання взаємодії науки, бізнеса та уряду; інституціональна підтримка захисту прав інтелектуальної власності.