Перегляд за Автор "Космеда,Т.А."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    КИЇВСЬКИЙ НАУКОВИЙ ОСЕРЕДОК В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПСИХОЛІНГВІСТИКИ: НАПРЯМИ ТА ПРОВІДНІ ПЕРСОНАЛІЇ
    (Одеса: С. Л. Назарчук, 2024) Космеда,Т.А.; Папіш, В.А.; Kosmeda, T.A.; Papish, V.A.
    У статті здійснено спробу комплексної дескрипції напрямів діяльності київсько го психолінгвістичного осередку в контексті загального розвитку української психо лінгвістики та визначення внеску провідних персоналій цього осередку в розвиток зазначеної науки. Об’єкт статті — психолінгвістика як галузь гуманітарного знання, предмет — концептуальні підходи та персоналії, що формують її наукову парадигму. Під час дослідження використано такі методи, як описовий — для загальної харак теристики об’єкта і предмета дослідження; аналіз і синтез — для деталізації та уза гальнення результатів; інтерпретаційний — для аналізу психолінгвістичних понять і термінів, а також елементи дискурсивного та метамовного аналізу. Дослідження охоплює такі домінантні вектори, як тлумачення психологічних основ індивідуального мовлення та відповідних типів мовної особистості, асоціатив на лінгвістика, психоакцентуація, лінгвоперсонологія та гендерна лінгвістика, вклю чаючи методологійні засади їх розвитку. Проаналізовано теоретичні основи, на яких ґрунтується діяльність київських дослідників, виявлено тяглість традицій та інтегра цію зарубіжного досвіду. Окрему увагу приділено проблемі формування метамови психолінгвістичних студій, міждисциплінарності сучасних підходів до асоціативного експерименту та необхідності виокремлення нових напрямів у межах лінгвоперсо нології. Висвітлено прагнення дослідників до створення власних психолінгвістичних методик, інтерпретації нейролінгвістичного коду та розроблення дискурс-портретів лінгвоперсони. Перспектива української психолінгвістики — створення довідника «Українська психолінгвістика в іменах», що сприятиме презентації національного доробку в гуманітарному просторі та популяризації вітчизняних науки за кордоном
  • Ескіз недоступний
    Документ
    ІСТОРІОГРАФІЯ ПСИХОЛІНГВІСТИКИ: ВНЕСОК І. БІЛОДІДА В СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПСИХОЛІНГВІСТИКИ В ТОТАЛІТАРНИЙ ПЕРІОД ЇЇ РОЗВИТКУ
    (Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2025) Космеда,Т.А.; Папіш, В.А.; Kosmeda, T.; Papish, V.
    Статтю присвячено осмисленню наукової спадщини Івана Білодіда в контексті формування української психолінгвістики в умовах тоталітарного суспільства. Презентовано ключові теоретичні положення вченого щодо психологічних основ індивідуального мовлення, типів мовної особистості та психічних механізмів мовленнєвої діяльності. Новизна статті полягає в актуалізації малодосліджених психолінгвістичних ідей І. Білодіда, зокрема в аналізі таких ключових проблем, як зв’язок мовлення з темпераментом і типами нервової діяльності; сильний (логіко-інтелектуальний, неврівноважений) і слабкий типи мовлення в усній і писемній сферах вираження; механізми асоціативного мислення. Особливу увагу приділено окресленню дослідником поняття «мовна особистість» і визначенню її рівнів та ознак. У висновках наголошено, що І. Білодід у 70-их роках ХХ ст. мав прогресивні погляди, які випереджали час, сповідував засади антропоцентризму, функціоналізму й експансіонізму, стояв біля джерел зародження асоціативної психолінгвістики, закладаючи підґрунтя для подальшого розвитку цього напряму в національній науковій традиції. Стаття спростовує поширене в науковому дискурсі твердження про відсутність розвитку психолінгвістичної думки в українському мовознавстві в тоталітарну добу. Перспектива дослідження зумовлена необхідністю презентації цілісної картини історії розвитку психолінгвістики в Україні.