Перегляд за Автор "Ковтун В.В."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Визначення параметричного простору показників для оцінювання доступності інфокомунікаційного процесу в бездротовому централізованому мережевому кластері
    (Вінниця: Вісник Вінницького політехнічного інституту, 2022) Данильчук О.М.; Ковтун В.В.; Бісікало О.В.; Романенко В.Б.; Черненко Д.С.
    Аналітично визначена модель параметричного простору показників для оцінювання доступності інфокомунікаційного процесу в бездротовому централізованому мережевому кластері. Досліджений процес описується як марковська система масового обслуговування, контрольованим параметром в якій є сумарний обсяг зайнятих системних ресурсів для всіх активних сеансів інфокомунікаційної взаємодії. До складу визначеного простору якісних стохастичних характеристик увійшли: середній обсяг зайнятих системних ресурсів та середня кількість активних сеансів інфокомунікаційної взаємодії в інформаційному середовищі базової станції; імовірність втрати вхідного запиту з причини недостатнього обсягу вільних системних ресурсів або відсутності вільних комунікаційних каналів на стороні базової станції. Також аналітично визначені функціональні залежності значень перелічених якісних характеристик від виду і параметрів функції розподілу обсягу вивільнюваних системних ресурсів базової станції. Як додаткові керовані параметри в створеній моделі враховуються такі характеристики як рівень завантаженості front-end інтерфейсу базової станції і зазначений у вхідному запиті бажаний обсяг системних ресурсів. З результатів емпіричного дослідження створеного математичного апарату виявилось, що зі зростанням навантаження на front-end інтерфейс досліджуваної системи значення всіх характерис-тичних параметрів метрикиякісних показниківзростають. Зазначено, щосинхроннезростання зна-чень показника середнього обсягу зайнятих системних ресурсіві показника середньої кількості акти-вних сеансів інфокомунікаційної взаємодії відбувається майже лінійно, на відміну від поведінкизначення показника імовірності втрати вхідного запиту, яке зростаєекспоненційно.Очевидноюпричиною зро-стання показника імовірності втрати вхідного запиту є зростання дисперсії значеннятакого харак-теристичного параметра,як бажаний обсяг системних ресурсів у вхідних запитах. Також з’ясувалося, що основана на базі геометричного розподілусхема управління розподілом системних ресурсів, задовольняєвхіднізапи тиз меншим значенням бажаного обсягу системних ресурсів та за-галом орієнтована на підтримку вже активних сеансів інфокомунікаційної взаємоді
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Елементи методології прецизійного фонетичного аналізу фонограм усного мовлення
    (Вінниця: Вісник Вінницького політехнічного інституту, 2022-06-30) Данильчук О.М.; Ковтун В.В.; Никитенко О. Д.; Нестюк Ю. Ю.; Присяжнюк В. В.
    Дослідження наріжного для сучасної лінгвістики об’єкта - процесу мовленнєвої і текстової міжособистісної комунікації, зважаючи на обсяг інфосфери двадцять першого століття, є неможливим без ґрунтовного та цілеспрямованого залучення інформаційних технологій з інших галузей знань, зокрема, комп’ютерних наук. Утворена в результаті порівняно молода наука - комп’ютерна лінгвістика, ставить за мету автоматичний аналіз природних мов у всіх спектрах їх реалізацій. З довгого списку актуальних задач, активно досліджуваних у парадигмі комп’ютерної лінгвістики, згадаємо автоматизацію складання та лінгвістичної обробки мовних корпусів, автоматизовану класифікацію та реферування документів, створення точних лінгвістичних моделей природних мов, екстракцію фактографічної інформації з неформалізованих лінгвістичних даних тощо. Рушійною силою для поліпшення результатів розв’язання цих дослідницьких задач потенційно є ефективна, строго формалізована методологія обчислювального фонетичного аналізу лінгвістичної інформації, особливо мовленнєвої. Цей тезис цілком відповідає вмісту статті, що доводить актуальність поданих в ній наукових і прикладних результатів. Відповідно, в роботі подані елементи методології прецизійного фонетичного аналізу фонограм усного мовлення з урахуванням явища фонетичної фузії. Математичний апарат створених методів ґрунтується на положеннях теорії розпізнавання образів, теорії інформації і акустичної теорії мовотворення. Цей базис забезпечив основу для аналітичної формалізації проблеми багатокритеріальності процесу розпізнавання мовних одиниць мовлення людиною. В результаті, запропоновано метод для достовірної кластеризації персональних фонетичних алфавітів мовців. Також запропоновані: метод для детектування потенційно ненадійно класифікованих мовних одиниць та коригування результатів процесу автоматизованого транскрибування мовленнєвих сигналів; метод оцінювання впливу середовища поширення досліджуваних мовленнєвих сигналів на результат транскрибування.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    МОДЕЛЮВАННЯ СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ ІНФОКОМУНІКАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В БЕЗДРОТОВОМУ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОМУ МЕРЕЖЕВОМУ КЛАСТЕРІ
    (Вінниця: Вісник Вінницького політехнічного інституту, 2021) Данильчук О.М.; Ковтун В.В.; Нікітенко О. Д.; Нестюк Ю. Ю.; Присяжнюк В.В.
    Запропоновані математичні моделі розвитку інфокомунікаційного процесу, який відбувається вбез-дротовому централізованому мережевому кластері. В досліджуваному процесі береучасть множина кінцевих мобільних пристроїв, які є суб’єктами інформаційної взаємодії з базовою станцією. Остання обслуговує інформаційні потреби суб’єктів у виділених процесах у власному інформаційному середо-вищі. Такий бекґраунд дозволяє розглянути досліджуваний процес як марковську систему масового обслуговування з потоком нових вхідних запитів з потребами щодо бажаних обсягів системних ресу-рсів та потоком сервісних сигналів, надходження яких ініціює перевизначення виділених для прийня-тих вхідних запитів обсягів системних ресурсів. Керованим параметром уствореній системі є при-йняття або відхиленнянових вхідних запитів її front-end інтерфейсом. При цьому досліджуються два сценарії, які відрізняються врахуванням того, як синхронно чи асинхронно надходять до front-end ін-терфейсу сервісні сигнали, отримання яких інформує про повне або часткове перевизначення обсягівсистемних ресурсів, задіяних для підтримки активних персоніфікованих сеансів інфокомунікаційної взаємодії. Запропоновані математичні моделі розвитку таких функціональних сценаріїв дозволяють розрахувати ймовірність відхилення нового вхідного запиту та відсоток зайнятих системних ресур-сів в умовах синхронної чи асинхронної зміни просторового розташування кінцевих пристроїв відносно базової станції.Дослідження запропонованого математичного апарату показало, що значення показників з визна-ченоїметрики в ситуації реалізації другого сценарію, який характеризує синхронне переміщення кін-цевих пристроїв ІоТ відносно базової станції, не залежить від інтенсивності вхідного потоку сервіс-них сигналів. Дослідження впливу виду закону розподілу стохастичного характеристичного параме-транадходження нового вхідного запиту на значення показників з визначеної метрики виявило об’єктивну потребу у встановленні регламенту щодо значення бажаного обсягу системних ресурсів у нових вхідних запитах.