Перегляд за Автор "Калініченко В. І."
Зараз показуємо 1 - 11 з 11
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументGeneral English: методичні вказівки для самостійної роботи з дисципліни «Іноземна мова» для здобувачів вищої освіти 1 курсу економічного факультету.(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2023) Кондратюк М. В.; Калініченко В. І.; Іщук Н. Ю.Методичні вказівки призначені для самостійної роботи здобувачів вищої освіти 1 курсу економічного факультету під час вивчення англійської мови. Мета посібника – розвивати мовну та комунікативну компетенції. Посібник укладено згідно з вимогами навчальної програми з англійської мови.
- ДокументВербальна об’єктивація концептів „FAILURE” і „НЕВДАЧА” в творах сучасної американської та української художньої літератури: перцептивно-когнітивний та регулятивний аспекти(Полтава: Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2020) Калініченко В. І.У статті подано характеристику особливостей перцептивнокогнітивної та регулятивної складових макроструктури концептів FAILURE і НЕВДАЧА в епідигматичній площині на матеріалі вибраних текстових фрагментів сучасної американської та української художньої літератури. Аналіз зазначених формантів студійованих концептів здійснено в межах семантико-когнітивного підходу за рахунок виконання процедури когнітивної інтерпретації текстових фрагментів, за результатами якої сформульовано семантико-когнітивні ознаки, які структурують перцептивно-когнітивний та регулятивний прошарки концепту. Регулятивний аспект осмислення сутності невдачі носіями американської та української лінгвосвідомості досліджено за рахунок семантико-когнітивних У статті подано характеристику особливостей перцептивнокогнітивної та регулятивної складових макроструктури концептів FAILURE і НЕВДАЧА в епідигматичній площині на матеріалі вибраних текстових фрагментів сучасної американської та української художньої літератури. Аналіз зазначених формантів студійованих концептів здійснено в межах семантико-когнітивного підходу за рахунок виконання процедури когнітивної інтерпретації текстових фрагментів, за результатами якої сформульовано семантико-когнітивні ознаки, які структурують перцептивно-когнітивний та регулятивний прошарки концепту. Регулятивний аспект осмислення сутності невдачі носіями американської та української лінгвосвідомості досліджено за рахунок семантико-когнітивних ознак, що формують регулятивну зону макроструктури концепту та актуалізують стратегії ціннісно-цільового блоку індивіда в контексті недосягнення мети. Встановлено, що в процесі концептуалізації невдачі американськими та українськими мовцями перцептивні рецептори домінують над когнітивно-ментальними мисленнєвими проекціями. Найбільш результативним для носіїв американської та української лінгвосвідомості при сенсорній рефлексії категорії невдачі є зоровий аналізатор, менш ефективними виступають аудіальний, смаковий, нюховий і тактильний рецептори. Когнітивні субскладові концептів FAILURE і НЕВДАЧА структуровано за рахунок вітального та флороморфного метафоричних образів; з’ясовано, що національноспецифічними для концепту FAILURE є зооморфний та аероморфний образи, а для концепту НЕВДАЧА – релігійний, акваморфний і речоморфний образи. Регулятивна зона концепту НЕВДАЧА переважає за обсягом аналогічну зону концепту FAILURE, тож, для українських мовців правила й настанови, що допомагають регулювати сфери, які охоплюють концептуальну сутність невдачі, є більш значущими при осмисленні невдалого результату вчинення дії, ніж для американських комунікантів. The article describes the features of the perception-cognitive and regulation macrostructure components of the FAILURE and НЕВДАЧА concepts in the epidigmatic plane on the basis of the text pieces selected from modern American and Ukrainian fiction. The analysis of these components of the concepts under consideration is carried out in the framework of the semantic cognitive approach by performing the cognitive interpretation procedure of the text pieces, the results of which have been used for formulating semantic cognitive features that constitute the perception-cognitive and regulation layers of the concept. The specificity of the regulatory aspect of understanding the essence of failure by the bearers of American and Ukrainian linguistic consciousness is clarified due to the semantic cognitive features that structure the regulatory zone of the concept macrostructure and update the strategies of the value and target block of the individual in the context of failure. It has been found that in the epidigmatic plane, in the process of conceptualizing failure by American and Ukrainian speakers, perceptual receptors dominate cognitive-mental thought projections. The visual analyzer is the most effective for the bearers of the American and Ukrainian linguistic consciousness in the context of sensory reflection of the failure category, the sound, taste, smell and tactile receptors are less effective. Cognitive subcomponents of the FAILURE and НЕВДАЧА concepts are structured due to vital and floromorphic metaphorical images; zoomorphic and aeromorphic images for the FAILURE concept as well as religious, aquamorphic and subject images for the НЕВДАЧА concept are considered nationally specific. The regulation zone of the FAILURE concept is significantly larger than the similar НЕВДАЧА concept zone, so for Ukrainian speakers rules and guidelines that help regulate areas covering the conceptual nature of failure are more important in understanding the failed outcome of action than for American ones.
- ДокументДеякі аспекти формування риторичної компетентності студентів факультетів немовної підготовки у закладах вищої освіти (на прикладі самостійної роботи здобувачів спеціальності «Міжнародні відносини»)(Warsaw, Poland. International Science Group. Library of Congress Cataloging-in-Publication, 2022-05) Калініченко В. І.На сучасному етапі все більш очевидної актуальності та значущості у царині методичних аспектів комунікативної підготовки здобувачів вищої освіти різних спеціальностей набувають наукові розвідки, присвячені саме формуванню, розвиткові та удосконаленню риторичних навичок і вмінь майбутніх вузькопрофільних фахівців. Особливо необхідним є набуття високого рівня риторичної компетентності здобувачами спеціальності «Міжнародні відносини», майбутніми дипломатами, оскільки ефективне публічне мовлення є однією з базових складових їх професійної діяльності та нагальною потребою при здійсненні ними результативної комунікації. У межах цієї наукової розвідки маємо на меті висвітлити деякі загальні методичні аспекти самостійної роботи здобувачів спеціальності «Міжнародні відносини» факультету історії та міжнародних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса (м. Вінниця) для розвитку їх риторичної компетентності за програмою навчальної дисципліни «Іноземна мова професійного спрямування (англійська)».
- ДокументЛЕКСИЧНІ НЕОЛОГІЗМИ МЕДІАСФЕРИ В СУЧАСНИХ АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ: СТРУКТУРНИЙ ТА СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТИ(Вінниця : ДонНУ імені Василя Стуса, 2021) Калініченко В. І.; Орищук В.С.Статтю присвячено виявленню та опису структурних та семантичних особливостей лексичних неологізмів медіасфери на фактичному матеріалі сучасних англійської та української мов. Дослідження проведено на основі вибірки лексичних номінацій, сформованої у результаті аналізу лексикографічних та публіцистичних джерел. З’ясовано значущість неологічних одиниць для сучасних англійськомовної та українськомовної комунікативних спільнот, виокремлено групи неологізмів, утворених за допомогою конкретних способів словотворення, лексико-тематичні групи та лексико-тематичні підгрупи, проведено зіставний аналіз. The paper discusses the issues of identifying and describing the general structural and semantic features of lexical media sphere neologisms based on the factual material of modern English and Ukrainian. The piece of research is carried out on the basis of the sample of lexical nominations selected from the modern lexicographic and journalistic sources of the two contrasted linguistic communities. The significance of neological units for modern English-speaking and Ukrainian-speaking communities is clarified, the groups of neologisms formed by specific word-building principles are singled out, the lexical-thematic groups and relevant lexical-thematic subgroups are structured and analyzed in contrast.
- ДокументЛінгвальні аспекти категорії неймовірності (на прикладі українськомовних мілітіпсевдонімів)(Prague, Czech Republic. Library of Congress Cataloging-in-Publication Data., 2022-04) Калініченко В. І.У сучасних ономастичних наукових колах, де фокус дослідника спрямовано на студіювання передусім лінгвоетнокультурних та лінгвокогнітивних особливостей українського антропонімікону, неабияку актуальність становлять наукові розвідки, присвячені різним типам псевдонімних одиниць, що порівняно з іншими власними назвами, становлять чи не найбільш вдячний матеріал для дослідження національної специфіки мислення представників української комунікативної спільноти. Псевдоніми та їх різновиди, зокрема, так звані мілітіпсевдоніми (бойові позивні військових) без сумніву, заслуговують на увагу не лише лінгвістів, а й літературознавців, етнографів, етнофілософів, культурологів, психологів, соціологів та істориків, даючи змогу розкрити вербальні засоби, способи та принципи національного світобачення, а також мотиваційні стратегії творення власних номінацій, закладені у свідомості комунікантів.
- ДокументЛінгвістика брехні: вербалізація невербальних засобів моделювання образу-концепту БРЕХУН в українській лінгвокультурі (на матеріалі фрагменту української паремійної картини світу).(Одеса: Міжнародний гуманітарний університет, 2023) Калініченко В. І.У пропонованій науковій розвідці за допомогою використання відповідного методологійного інструментарію студіювання мовного концепту на основі вибраних паремійних зразків схарактеризовано особливості вербальної маніфестації концепту БРЕХУН у фрагменті паремійної мовної картини світу українських комунікантів з фокусуванням на невербальних засобах об’єктивації лінгвоконцепту. У межах дослідження представлено потенціал вербалізації немовних засобів спілкування для моделювання образу-концепту БРЕХУН з безпосередньою актуалізацією системи релевантних образних засобів. За результатами аналізу фактичного матеріалу наукової розвідки визначено типи метонімійного переносу, розглянуто поширені засоби лінгвалізації невербаліки, що характеризують брехуна, а також подано та описано приклади вербальної маніфестації жестових параметрів. За підсумками студіювання ілюстративних паремійних зразків схарактеризовано високу значущість для християнсько-орієнтованого українського комунікативного соціуму такого феномену невербального спілкування як мовчання, що в площині вітчизняного паремійного фонду концептуалізується як протиставлення брехні та вчинкам брехуна. Вибрані паремійні зразки, у яких вербально об’єктивується концепт БРЕХУН, демонструють іронійну, іронійно-зневажливу, жартівливу чи глузливу тональність, а в основі паремій, що створюють образ брехуна, простежено поєднання метонімії з персоніфікацією, порівнянням, метафорою, гіперболою, в окремих випадках констатовано евфемізацію. У межах статті, зокрема, резюмовано й положення про спроможність студійованих українськомовних паремійних одиниць структуруватися у фор- маті автокомунікації (коли брехун виступає одночасно і як суб’єкт, і як об’єкт передавання повідомлення, звертаючись до самого себе), актуалізується категорія інтимізації; під час опрацювання фактичного матеріалу залучено стверджувальні, заперечні, експресивні та окличні синтаксичні конструкції. The paper discusses the peculiarities of the LIAR concept verbal manifestation in the Ukrainian paremic language worldview fragment focusing on non-verbal means of objectifying the linguistic concept in accordance with the appropriate methodology, and is based on the selected Ukrainian paremic samples. Within the scope of the research the verbalization potential of non-verbal communication means for modeling the LIAR image-concept with the relevant figurative means system direct manifestation is presented. Relying on the results of the empirical material analysis, the author determines the metonymic transfer types, considers the common linguistic means of non-verbal items characterizing a liar, presents and describes the verbal objectification examples of gesture parameters. On examining the paremic illustrative samples the paper as well states the high significance of silence as a specific non-verbal communication phenomenon for the Christian-oriented Ukrainian language community, which within the national paremic stock is conceptualized as the opposite of lies and the liar’s actions. The selected paremic samples that verbally objectify the LIAR concept display an ironic, ironically-derogatory, humorous or mocking tonality. A number of the analyzed paremic samples creating the image of a liar are based on the combination of metonymy with personification, comparison, metaphor, hyperbole; in some cases, euphemization is also observed. The article under consideration as well claims the specific ability of the examined Ukrainian-language paremic units to be structured within the autocommunication format (when the liar commits a simultaneous action in their capacity as both the subject and the object of the message, addressing themselves), the intimization category is also manifested in the proposed research. When processing empirical paremic material the author additionally involves negative, expressive and exclamatory syntactic constructions.
- Документ«Лінгвістика брехні»: дослідницькі підходи, аспекти, параметри крізь призму часу й простору(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2021) Калініченко В. І.На всіх етапах розвитку людської цивілізації та в усіх сферах людської діяльності (міждержавних, міжособистісних, міжгрупових та ін.) простежується дієвість універсальної лінгвофілософської опозиції правда (істина) – неправда (брехня). Дезінформація, інсинуація, наклеп, обман, вигадка, фейк – це перелік далеко не всіх виявів феномена брехні, що вербалізує категорію неправди засобами всіх рівніх мовної системи, об’єктивуючи її в різних типах дискурсу всієї галузевої системи знань. Феномен брехні в той чи той спосіб (експліцитно чи імпліцитно) виявляється абсолютно на всіх рівнях суспільної інтеракції насамперед як інструмент маніпуляції колективною та індивідуальною свідомістю членів комунікативного соціуму з метою створення хибної ментальної картини світу.
- ДокументЛІНГВІСТИЧНА МЕНТІОЛОГІЯ: СВОЄРІДНІСТЬ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ БРЕХУН В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАГМЕНТУ УКРАЇНСЬКОЇ ПАРЕМІЙНОЇ КАРТИНИ СВІТУ)(Дрогобич: ДДПУ імені Івана Франка., 2023) Калініченко В. І.У пропонованій науковій розвідці в площині лінгвістичної ментіології (лінгвістики брехні) з опертям на вибрані паремійні зразки та відповідний дослідницький методологійний інструментарій схарактеризовано особливості вербальної об’єктивації концепту БРЕХУН у фрагменті паремійної мовної картини світу української комунікатив- ної спільноти з акцентуванням на лінгвокультурних аспектах омовлення студійованого концепту, проаналізовано його смислову структуру і прагматичне навантаження, а також своєрідність актуалізації мовленнєвих жан- рів. У межах проведеного дослідження за підсумками аналізу фактичного матеріалу змодельовано образ-концепт БРЕХУН, вербалізацію якого здійснено крізь призму смислів «грішний», «безсоромний», «хвастливий», «самовпев- нений», «той, хто презентує негативну енергію», «той, мовленнєва діяльність якого є марною, даремною, порож- ньою», деякі з яких, однак, демонструють здатність вступати в антонімійні відношення: «той, хто є майстром мовленнєвої діяльності, спрямованої на моделювання неправди, брехні (іронійно)» – «той, чия мовленнєва діяль- ність не потребує великих зусиль (легка)». За результатами студіювання укладеної вибірки ілюстративних оди- ниць українськомовного паремійного фонду встановлено, що найбільш частотними з-поміж образних засобів вер- балізації концепту БРЕХУН є гіпербола, порівняння, метафоричні образи з яскраво представленими зооморфними компонентами, а паремійні ілюстративні одиниці, які маніфестують на мовному й мовленнєвому рівнях образ брехуна, виразно ретранслюють головно іронійно-зневажливу, презирливо-глузливу, жартівливу тональність. Додатково з’ясовано, що комунікантів-брехунів можна розрізняти і за ступенем уміння моделювати неправду, і за гендерним та віковим чинниками, соціальним становищем, національною належністю. Relying upon the appropriate language concept research methodology and selected Ukrainian paremic samples the present paper discusses verbal realization peculiarities of the LIAR concept in the Ukrainian speaking community’s paremic worldview fragment. The piece focuses mainly on the linguistic and cultural aspects of the studied concept, its semantic structure and pragmatic load analysis, as well as the speech genres manifestation peculiarities investigated particularly in the field of linguistic mentiology (linguistics of lies). Within the scope of the research based on the empirical material analysis results, the author models the LIAR image-concept considering its verbalization via such meanings as “sinful”, “shameless”, “boastful”, “selfconfident”, “the one who radiates negative energy”, “the one whose speech activity is useless, futile, empty”, some of which, however, display an ability to be involved in antonymic relations: “the one who is a master of speech activity aimed at modeling untruths, lies (ironically)” – “the one, whose speech activity does not require much effort (easy)”. According to the present study results of a compiled illustrative units selected from the Ukrainian-language paremic stock, the paper states that hyperbole, similes, metaphorical images with vividly presented zoomorphic examples can be viewed as the most frequent among the figurative means of verbalizing the LIAR concept, and paremic illustrative units that verbally manifest a liar’s image tend to display, mainly, an ironic-contemptuous, contemptuous-mocking, humorous tone. In addition, the author finds that it is possible to distinguish between lying communicators not only by the degree of ability to model lies, but also by gender and age factors, social status, as well as nationality.
- ДокументЛІНГВІСТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ У ФОКУСІ ТЕОРІЇ МЕНТІОЛОГІЇ(. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2023) Т. А. КОСМЕДА; Калініченко В. І.Стаття присвячена висвітленню проблеми формування та розвитку термінології, що окреслює метамову лінгвістичної ментіології, формує терміносистему, що пре‑ зентує поняття, зумовлені вербалізацією концепту «неістинність» (неправда, брех‑ ня). Розглянуто й комплексно схарактеризовано терміни з формальними компонента‑ ми квазі- і псевдо-, а також такі, що містять у своїй структурі семантичні презен‑ танти понять неістинності (неправди). Стаття присвячена висвітленню проблеми формування та розвитку термінології, що окреслює метамову лінгвістичної ментіології, формує терміносистему, що презентує поняття, зумовлені вербалізацією концепту «неістинність» (неправда, брехня). Розглянуто й комплексно схарактеризовано терміни з формальними компонентами квазі- і псевдо-, а також такі, що містять у своїй структурі семантичні презентанти понять неістинності (неправди). The objective of the paper under consideration is to display the formation and development specifics of the linguistic terminology associated with the linguistic mentiology formation issue. Since language reflects reality as it is, or as individuals want to imagine it, which they want to project, then it is quite logical that the language makes untruth verbalized, fake (untrue) concepts get fixed, and corresponding terms emerge in the academic and general discourse. One can definitely observe the modeling of the terms system for describing language (speech) facts, processes and phenomena, which when being nominated have a basic semantic component representing the untruth (false/lies) concept. This semantic constituent, in particular, is formally (explicitly) covered by means of quasi-, pseudo- elements and expressed implicitly by means of the corresponding semes in the term semantic structure, which represent the untruth (false/lies) concept. These include: false, unreliable, untrue, distorted, unreal, disinformation, disguising, fictitious, fantasy, imaginative, paradoxical, exaggerated, understated, belittled, concealed, one that reflects part of the truth, one that substitutes one for another, one that does not correspond to reality, one that contradicts the original meaning, one which can only be assumed, one which conceals the true meaning. Most of the above mentioned terms that outline the mentiology term field belong to monosemantic and one-word structure terms, a smaller part of them can be regarded as polysemantic and multicomponent by their structure. Within the terms system under consideration homonyms emerge, some terms expand their meaning, which is not yet registered in current dictionaries of linguistic terms. The terms analyzed primarily belong to the metalanguage of lexicology (quasi-synonyms, quasi-synonymy), onomastics (names distortion, pseudonym), morphemics (quasi-inflection, pseudo-motivation), morphology (quasi-grammeme), syntax (evidentiality and its counterpart category, quasi-sentence, pseudo-question), communicative linguistics (truth criterion, sincerity criterion, truthfulness maxim / postulate, pseudo-communication), text linguistics and discourse linguistics (quasi-discourse, quasi-text), linguistic stylistics (catachresis, quasicontrast), etymology (pseudo-etymology), sociolinguistics (quasi-ethnonym, pseudoethnonym). The issue discussed has broad prospects for further research: the mentiology terms will need systematic fixation and being processed by lexicographers.
- ДокументМентіологія в площині мовної картини світу в контексті концепції професора Л.А. Лисиченко.(Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2023) Калініченко В. І.У пропонованій науковій розвідці стисло резюмовано теоретичні здобутки вітчизняних лінгвістів у контексті дослідження мовних явищ з опертям на концепцію мовної картини світу професора Л. Лисиченко, встановлено значущість, актуальність, релевантність цієї концепції для провадження сучасних мовознавчих студій у площині новітнього наукового напрямку ментіології, чи лінгвістики брехні. На фактичному матеріалі вибраних ілюстративних зразків окреслено перспективні завдання для подальшого опису та аналізу універсальної аксіологічної дихотомії “правда – неправда (брехня)” і дотичних до неї бінарних опозицій в українському комунікативному просторі на методологійних засадах ментіології та постулатах концепції Л. Лисиченко. The paper under consideration briefly summarizes the theoretical achievements of domestic linguists in the context of studying linguistic phenomena based on Professor L. Lysychenko’s language worldview concept, and establishes the significance and relevance of this concept for the implementation of modern linguistic studies in the mentiology (the linguistics of lies) area as an innovative linguistic direction. The main methods used in this research are methods of systematization and theoretical generalization of empirical material, a descriptive method, elements of word-formation and semantic analysis methods, a lexicographic definitions analysis method, as well as an interpretive method. The paper is based upon such factual research material as the terminology units, selected from the discursive space of A. Zahnitko’s linguistic terms dictionary, as well as the vocabulary units of modern Ukrainian academic and media discourse texts, which contain “quasi” – and “pseudo” – components in their morpheme composition. The author states that the “false” component can be included in the structure of the lexical meaning, taking into account its main components: false denotative meaning, false significative meaning and false pragmatic meaning, regarding all its modifications. The analyzed lexical units make it possible to raise the issue of a so-called pseudo (or quasi) language worldview – the worldview that verbally objectifies false reality, manifesting the falsehood category by means of language units. Relying upon the factual data of the selected illustrative discourse samples, the author outlines a number of promising tasks for the further description and analysis of the universal axiological dichotomy “truth – untruth” and its related binary oppositions “probability – improbability”, “truthfulness – falsity”, “possibility – impossibility” in Ukrainian communicative space based on the methodological principles of mentiology and the postulates of Professor L. Lysychenko’s language worldview concept.
- ДокументОсобливості інформаційного змісту концептів НЕВДАЧА і FAILURE в українській та американській лінгвосвідомості (за результатами психолінгвістичного експерименту)(Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2010) Калініченко В. І.У статті розглядається специфіка виокремлення когнітивних ознак у процесі описання структури концепту й характеризується інформаційний зміст концептів НЕВДАЧА і FAILURE у мовній свідомості представників української та американської лінгвокультур у зіставному аспекті за результатами психолінгвістичного експерименту. The article deals with the specifics of identifying cognitive signs in the process of the concept structure description and characterization of the informative matter of the concepts НЕВДАЧА and FAILURE in the language conscience of the representatives of Ukrainian and American linguistic cultures by the psycholinguistic experiment results.