Перегляд за Автор "Дідович, І.І."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз недоступний
    Документ
    АРХІТЕКТУРА МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПІД ЧАС ПЕРЕХОДУ ВІД ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ ДО СТІЙКОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2024) Атаманчук, З.А.; Дідович, І.І.; Кара, Н.І.; Atamanchuk, Zоryna; Didovych, Ivan; Kara, Nataliia
    У статті окреслено підходи до визначення сутності грошово-кредитної політики та її стратегічні цілі. Розглянуто основні риси, визначено пріоритети та функціональні залежності грошово-кредитної політики, характерні для перехідних фінансових систем, відповідно до класифікації перехідного процесу як послідовної реалізації завдань фінансової стабілізації, переходу до стійкого економічного зростання та наступного антициклічного регулювання після досягнення деякого рівноважного рівня доходу. Обґрунтовано умови проведення монетарної політики, що відрізняються залежно від макроекономічного стану ─ фінансова стабілізація, перехід до стійкого економічного зростання чи антициклічне регулювання. Обґрунтовано, що еволюцію монетарної політики зручно відстежувати за допомогою показників монетизації економіки і реального обмінного курсу, які можуть сигналізувати траєкторію досягнення рівноважного стану.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Особливості кризового менеджменту у розвинених країнах світу
    (Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2024) Атаманчук, З.А.; Макогін, З.Я.; Дідович, І.І.; Atamanchuk, Z.; Makohin, Z.; Didovych, I.
    Проаналізовано досвід розвинутих країн у проведенні заходів антикризової політики. Автором виявлено, що пріоритетом кризового менеджменту більшості розвинутих країн є фінансовий сектор, порятунок якого може проявлятися у стабілізації курсу валюти, запровадженні обов’язкових резервних вимог, регулюванні ринків банківських, страхових послуг і цінних паперів та ін. При розгляді питання кризового менеджменту у Скандинавських країнах основними інструментами зазвичай є непрямі методи регулювання за допомогою заходів грошово-кредитної політики. Пріоритетом антикризової політики у кандинавських країнах є освіта, охорона здоров’я, пенсійне забезпечення, ринок праці та ін. Такі країни як Німеччина та Швейцарія проводять спеціальні навчання, які полягають у перевірці стійкості та здатності реагувати на кризові ситуації. Експертами є учасники з усіх секторів економіки і політичної сфери, які балами оцінюють здатність уряду реагувати на кризу. Автором також проаналізовано наслідки програми “кількісного пом’якшення” у США, метою якої була купівля центробанками додаткових фінансових активів для “вливання” коштів до національної економіки.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Стратегія диверсифікації діяльності як складова використання потенціалу підприємства на зовнішньому та внутрішньому ринках
    (Львів: Національний лісотехнічний університет України, 2024) Дідович, І.І.; Атаманчук, З.А.; Маліновська, М.В.; Зюбрик, Д.І.
    Багато вітчизняних підприємств змушені переглянути свої стратегії, щоб впоратися з проблемами в Україні, які спричинило повномасштабне вторгнення Російської Федерації, що своєю чергою спонукає бізнес до виходу на нові ринки. Згідно з дослідженнями, які проводили у напрямку аналізу стану українського бізнесу в умовах військового стану, існують тенденції стосовно релокації підприємств не тільки всередині України, а й за її межами. Виходячи з цього, підприємства вимушені застосовувати у своїй діяльності диверсифікацію як одну із стратегій для підвищення ефективності діяльності на внутрішньому та зовнішньому ринках. Підприємства також можуть диверсифікуватися за результатами насиченості внутрішнього ринку та бажанням отримати прибутки від реалізації продукції за кордоном. У цьому дослідженні викладено та проаналізовано загальні засади формування стратегії диверсифікації з погляду використання потенціалу діяльності підприємства на різних ринках. Розглянуто сутність та особливості використання потенціалу та диверсифікації під час діяльності на внутрішньому та зовнішньому ринках. За результатами аналізу наукових публікацій виявлено недостатню кількість комплексних наукових досліджень стосовно формування та впровадження стратегії диверсифікації з погляду використання потенціалу діяльності фірми на внутрішньому та зовнішньому ринках. Особливу увагу сконцентровано на відмінних та спільних рисах впровадження стратегії диверсифікації з метою ефективного використання потенціалу у разі розширення присутності на внутрішньому ринку та виходу на зовнішній ринок. Зазначено, що, незалежно від ринку (внутрішнього чи зовнішнього), стратегія диверсифікації може допомогти розподілити ризики між різними напрямками діяльності, що дає змогу зменшити залежність від конкретного ринку чи товару/послуги і забезпечити більшу стійкість у разі змін у середовищі існування фірми