Перегляд за Автор "Дудоров, О. О."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ: ПРОБЛЕМИ КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ(Харків: Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, громадська організація «Всеукраїнська асоціація кримінального права»., 2022) Дудоров, О. О.; Мовчан, Р. О.From the moment of the open attack by the Russian Federation, the issues of criminal law response to encroachments on the foundations of Ukraine’s national security, which have not been resolved since the beginning of the war in 2014, have reemerged. Among the most urgent was the question of whether provisions of criminal law in force as of February 24, 2022 ensured the possibility of providing a proper assessment of the actions of persons who in various forms assist the aggressor state. The first decision made in order to solve this issue was the introduction of Article 111-1 «Collaborative activity» to the Criminal Code of Ukraine. Due to the belief of the People’s Deputies of Ukraine in the inadequacy of such a legislative step, another criminal law prohibition has appeared – Art. 111-2 «Assistance to the aggressor state». The purpose of the research is in critical understanding of the debatable aspects of the criminal law novel about aiding the aggressor state, based on the results of which scientifically based recommendations should be developed in order to improve relevant provisions of the current criminal law and practice of its application. It has been proven that, despite the noble intentions of the parliamentarians, the inclusion of Art. 111-2 «Assistance to the aggressor state» has increased both the conflicting nature of the domestic criminal law and the legal uncertainty partially inherent in it, and also forces us to once again talk about excessive criminalization. Among the achievements of the legislative work related to the construction of the criminal law prohibition dedicated to aiding the aggressor state, one can only include the non-use in the current wording of Art. 111-2 of the Criminal Code of unjustifiably abstract phrases «other voluntary interaction with representatives of the aggressor state» and «any cooperation with representatives of the aggressor state». Based on the example of criminal law assessment of such manifestations of assistance to the aggressor state, such as the transfer of material resources to the armed formations of the aggressor state and the implementation or support of the decisions and/or actions of the aggressor state, armed formations and/or the occupation administration of the aggressor state, the problematic nature of differing analyzed crime from collaborative activity, treason and justification, recognition as legitimate, denial of armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, glorification of its participants has been demonstrated. The problem, which has risen as a result of the partially inappropriate duplication of legislative material, is proposed to be solved in one of three ways to optimize the articles of the Criminal Code on liability for treason, collaborative activity and assistance to the aggressor state.
- ДокументЗАКОНОДАВЧІ НОВЕЛИ ЩОДО ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ОХОРОНИ АБО ВИКОРИСТАННЯ НАДР ТА НЕЗАКОННЕ ВИДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН(Херсон: МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА, 2022) Дудоров, О. О.; Мовчан, Р. О.Статтю присвячено аналізу положень Закону України від 15 липня 2021 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин», на підставі якого статтю 240 Кримінального кодексу України (КК) викла дено у новій редакції. З’ясовано обґрунтованість законодавчих новел, пов’язаних із диферен ціацією кримінальної відповідальності за порушення правил охорони або використання надр і незаконне видобування корисних копалин. Підтримано рішення законодавця розширити коло кваліфікуючих ознак аналізованого злочину за рахунок вказівки на його вчинення за попередньою змовою групою осіб, організованою групою і службовою особою з використанням службового становища. Водночас констато вано порушення вимоги системності кримінального закону у частині визначення нормативних підстав відповідальності за інші кримінальні правопорушення проти довкілля. Критично оцінено: заміну у статті 240 КК повторності як кваліфікуючої ознаки на спеціальний рецидив; збереження традиційної диференціації кримінальної відповідальності за порушення правил охорони надр, з одного боку, і правил використання надр, з іншого. Встановлено, що, не дивлячись на загалом схвальну ідею законодавця посилити караність порушення правил охорони або використання надр, незаконного видобування корисних копалин (у частині застосування штрафів), внаслідок набрання чинності Законом України від15 липня 2021 р. утворився кричущий і неприйнятний дисбаланс між ступенем суворості покарань у виді штрафу, закріплених у санкціях частини 1 статті 240 і частини 2 цієї статті КК. На підставі вивчення матеріалів судової практики і з посиланням на напрацювання кримінально-правової науки обґрунтовано положення про безпідставність конструювання санкції частини 3 статті 240 КК як безальтернативної. Доведено, що у санкціях статей КК про відповідальність за кримінальні правопорушення проти довкілля поряд із позбавленням волі на певний строк варто вказати на альтернативний основний вид покарання у виді штрафу
- ДокументКРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ЗАБОРОНА ЩОДО НЕЗАКОННОГО ВИКОРИСТАННЯ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ: СУМНІВНА ЗАКОНОДАВЧА НОВЕЛА(Миколаїв: Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2022) Дудоров, О. О.; Мовчан, Р. О.Статтю присвячено аналізу кримінального правопорушення, передбаченого стат-тею 201-2 Кримінального кодексу України «Незаконне використання з метою отриман-ня прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги». З’ясовано обґрунтованість появи цієї кримінально-правової новели та її вплив на правоза-стосування, визначено перспективи розвитку кримінального закону у відповідній сфері. Висвітлено неузгодженості аналізованої кримінально-правової заборони з поло-женнями регулятивного законодавства – законами України «Про гуманітарну допо-могу» і «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Зокрема, встановлено, що нецільове використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв, відмінне від ро-зпорядження таким майном з метою отримання прибутку, не утворює складу розгля-дуваного кримінального правопорушення. Доведено, що в переважній більшості випа-дків дії, заборонені чинною редакцією ст. 201-2 КК, за її відсутності визнавались б розк-раданнями і кваліфікувались б за однією з частин ст. 191 КК як привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службо-вим становищем. З’ясовано, що доповнення КК ст. 201-2 є черговим проявом невиправ-даної казуїстичності кримінального закону. Аргументовано положення про помилко-вість розміщення досліджуваної заборони серед статей КК про відповідальність за кри-мінальні правопорушення у сфері господарської діяльності. Показано, що на сьогодні недоліки, притаманні караності незаконного використання гуманітарної допомоги, благодійних пожертв частково усуваються шляхом звернення до ч.3 ст. 201-2 КК за та-кою кваліфікуючою ознакою, як вчинення дій під час воєнного стану. Обґрунтовується положення про доцільність виключення з КК досліджуваної кримінально-правової заборони як непотрібного прояву надмірної (надлишкової) кри-міналізації.
- ДокументПРО РЕКРИМІНАЛІЗАЦІЮ ТОВАРНОЇ КОНТРАБАНДИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРАГНЕНЬ УКРАЇНИ(Миколаїв: Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2021) Дудоров, О. О.; Мовчан, Р. О.Статтю присвячено проблемі відновлення кримінальної відповідальності за това- рну контрабанду в Україні. З урахуванням здобутків вітчизняної кримінально-правової науки, матеріалів правозастосовної практики, результатів соціологічних опитувань і на підставі аналізу супровідних документів до відповідних законопроєктів з’ясовано соці- альну обумовленість криміналізації контрабанди товарів, проаналізовано аргументи «за» і «проти» її рекриміналізації. Досліджено іноземний досвід криміналізації вказаного різновиду контрабанди. Пояснено, чому для порівняльно-правового аналізу обрано передусім законодавство Єв- ропейського Союзу. Зроблено застереження щодо запозичення європейського досвіду кримінально-правової боротьби з товарною контрабандою.
- ДокументРОЗВИТОК ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ПРОБЛЕМИ І ТЕНДЕНЦІЇ(Миколаїв: Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2020) Дудоров, О. О.; Мовчан, Р. О.The article provides analyses of the development trends of the legislation of Ukraine on liability for economic criminal offenses over the past five years. Such trends are determined by the analysis of legislative innovations related to the criminalization of timber smuggling, legali-zation of gambling and reducing pressure on business. The analysis has allowed to make sure that during this period state criminal law policy in terms of combating criminal offenses in the field of economic activity in Ukraine has not under-gone radical changes. Two major trends in this policy, initiated by the Law of Ukraine of No-vember 15, 2011 "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on the Humanization of Liability for Offenses in the Sphere of Economic Activity", remain: first, giving preference to special (casuistic) criminal law prohibitions, reference to which allows only a fragmentary response to the presence of certain economic abuses. Instead, com-prehensive and systematic approach to criminal law protection of economic and financial activ-ities is preferable. Such approach (though not without its own flaws) was embodied in the orig-inal version of Section VII of the Special Part of the current Criminal Code of Ukraine, which was characterized by the presence of general provisions, such as Articles 201 "Smuggling" and 202 "Violation of rule of engagement in economic and banking activities"; second, exaggeration of the role of the repressive influence of criminal law prohibitions as a factor, which worsens business climate and hinders normal development of economic rela-tions. As a result, there is humanization of criminal liability for committing economic and simi-lar criminal offenses, which is carried out in various forms and at the same time is usually un-founded and does not take into account criminal law doctrine recommendations.
- ДокументІСТОТНА ШКОДА ЯК НАСЛІДОК НЕЗАКОННОЇ ПОРУБКИ ЛІСУ: РЕТРОСПЕКТИВА, СЬОГОДНІШНІЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВА КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ(Миколаїв: Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2022) Дудоров, О. О.; Мовчан, Р. О.; Письменський, Є. О.The article is devoted to the analysis of substantial damage as a mandatory feature of the objective aspect of the crime provided for in Art. 246 of the Criminal Code of Ukraine "Illegal felling or illegal transportation, storage, sale of forest". The content and meaning of the indicated constitutive feature were investigated both in the law-making and law-en-forcement plane. It was established that the legislative approach to determining the content of socially dangerous consequences as part of the crime provided for in Art. 246 of the Criminal Code, in the form of substantial damage, has been changed several times. The factors that led to the rejection of the evaluative nature of this feature (in the part of the property component), as well as the shortcomings of the original one (implemented on the basis of the Law of Ukraine dated September 6, 2018 "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on the Preservation of Ukrainian Forests and prevention of illegal export of unprocessed timber") formalization of significant damage. It is proven that the legal positions formulated by the Supreme Court signal the need for comprehensive improvement of the criminal law in order to form an appropriate system of qualifying features that would be consistent with the features of the main components of crimes and correspond to the achievements of the doctrine of criminal law. It is shown that the use in Part 2 of Art. 246 and part 3 of this article of the Criminal Code are actually the same types of sentencing disposition. It has been proven that the elements of the crime pro-vided for in Part 1 of Art. 246 and part 3 of this article of the Criminal Code, can be consid-ered homogeneous, but not basic and qualified, respectively. Arguments are presented in favor of the provision on the perspective of constructing illegal logging, committed in spe-cially protected forests, as a material crime. Criticized (in particular, due to the finding of a violation of the principle of legal cer-tainty) the legislative decision on the construction of the composition of the crime provided for in Art. 246 of the Criminal Code, as an offense with variable actions. Some shortcomings of the draft provisions of the new Code of Criminal Procedure, dedicated to the acquisition of natural resources and handling of illegally extracted natural resources, have been clari-fied.