Перегляд за Автор "Данильчук О.М."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументАктивізація самостійної роботи майбутніх економістів при навчанні математики(Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021) Данильчук О.М.Стаття присвячена проблемі реалізації самостійного навчання студентів економічних спеціальностей в процесі професійно орієнтованого навчання математики. Для активізації самостійної роботи, діалогічного співробітництва на лекціях і практичних заняттях, що збагачують творчі можливості особистості, важливий взаємний обмін ідеями, досвідом. Учитель чітко розставляє пріоритети. Буде легше підготувати студентів до лекційних та практичних занять, якщо викладач пояснить, які економічні терміни їм необхідно знати при розв’язку тієї чи іншої задачі. Рекомендується створити економічний словник термінів і понять, який в подальшому буде використовуватися для вивчення і розв’язку вже економічних задач з економічних дисциплін. При самостійному виконанні навчальних задач у студентів виникають питання, відповіді на які необхідно знайти в довідковій літературі. Як показує практика, студенти найчастіше шукають необхідну інформацію в Інтернеті. Довідники, підручники, збірники лекцій з вищої математики в електронному вигляді стають доступнішими і звичними для студентів. Форми організації самостійної роботи на аудиторних і позааудиторних заняттях можуть бути різними, однак вони повинні забезпечувати максимальну активізацію інтелекту студентів. Цьому сприяє реалізація на лекційних заняттях фронтального питування перед вивченим матеріалом з метою акцентування уваги. Активізація студентів на практичних заняттях досягається, зокрема, шляхом цілеспрямованого формування у них здатності розв’язувати економічні задачі.
- ДокументВизначення параметричного простору показників для оцінювання доступності інфокомунікаційного процесу в бездротовому централізованому мережевому кластері(Вінниця: Вісник Вінницького політехнічного інституту, 2022) Данильчук О.М.; Ковтун В.В.; Бісікало О.В.; Романенко В.Б.; Черненко Д.С.Аналітично визначена модель параметричного простору показників для оцінювання доступності інфокомунікаційного процесу в бездротовому централізованому мережевому кластері. Досліджений процес описується як марковська система масового обслуговування, контрольованим параметром в якій є сумарний обсяг зайнятих системних ресурсів для всіх активних сеансів інфокомунікаційної взаємодії. До складу визначеного простору якісних стохастичних характеристик увійшли: середній обсяг зайнятих системних ресурсів та середня кількість активних сеансів інфокомунікаційної взаємодії в інформаційному середовищі базової станції; імовірність втрати вхідного запиту з причини недостатнього обсягу вільних системних ресурсів або відсутності вільних комунікаційних каналів на стороні базової станції. Також аналітично визначені функціональні залежності значень перелічених якісних характеристик від виду і параметрів функції розподілу обсягу вивільнюваних системних ресурсів базової станції. Як додаткові керовані параметри в створеній моделі враховуються такі характеристики як рівень завантаженості front-end інтерфейсу базової станції і зазначений у вхідному запиті бажаний обсяг системних ресурсів. З результатів емпіричного дослідження створеного математичного апарату виявилось, що зі зростанням навантаження на front-end інтерфейс досліджуваної системи значення всіх характерис-тичних параметрів метрикиякісних показниківзростають. Зазначено, щосинхроннезростання зна-чень показника середнього обсягу зайнятих системних ресурсіві показника середньої кількості акти-вних сеансів інфокомунікаційної взаємодії відбувається майже лінійно, на відміну від поведінкизначення показника імовірності втрати вхідного запиту, яке зростаєекспоненційно.Очевидноюпричиною зро-стання показника імовірності втрати вхідного запиту є зростання дисперсії значеннятакого харак-теристичного параметра,як бажаний обсяг системних ресурсів у вхідних запитах. Також з’ясувалося, що основана на базі геометричного розподілусхема управління розподілом системних ресурсів, задовольняєвхіднізапи тиз меншим значенням бажаного обсягу системних ресурсів та за-галом орієнтована на підтримку вже активних сеансів інфокомунікаційної взаємоді
- ДокументЕлементи методології прецизійного фонетичного аналізу фонограм усного мовлення(Вінниця: Вісник Вінницького політехнічного інституту, 2022-06-30) Данильчук О.М.; Ковтун В.В.; Никитенко О. Д.; Нестюк Ю. Ю.; Присяжнюк В. В.Дослідження наріжного для сучасної лінгвістики об’єкта - процесу мовленнєвої і текстової міжособистісної комунікації, зважаючи на обсяг інфосфери двадцять першого століття, є неможливим без ґрунтовного та цілеспрямованого залучення інформаційних технологій з інших галузей знань, зокрема, комп’ютерних наук. Утворена в результаті порівняно молода наука - комп’ютерна лінгвістика, ставить за мету автоматичний аналіз природних мов у всіх спектрах їх реалізацій. З довгого списку актуальних задач, активно досліджуваних у парадигмі комп’ютерної лінгвістики, згадаємо автоматизацію складання та лінгвістичної обробки мовних корпусів, автоматизовану класифікацію та реферування документів, створення точних лінгвістичних моделей природних мов, екстракцію фактографічної інформації з неформалізованих лінгвістичних даних тощо. Рушійною силою для поліпшення результатів розв’язання цих дослідницьких задач потенційно є ефективна, строго формалізована методологія обчислювального фонетичного аналізу лінгвістичної інформації, особливо мовленнєвої. Цей тезис цілком відповідає вмісту статті, що доводить актуальність поданих в ній наукових і прикладних результатів. Відповідно, в роботі подані елементи методології прецизійного фонетичного аналізу фонограм усного мовлення з урахуванням явища фонетичної фузії. Математичний апарат створених методів ґрунтується на положеннях теорії розпізнавання образів, теорії інформації і акустичної теорії мовотворення. Цей базис забезпечив основу для аналітичної формалізації проблеми багатокритеріальності процесу розпізнавання мовних одиниць мовлення людиною. В результаті, запропоновано метод для достовірної кластеризації персональних фонетичних алфавітів мовців. Також запропоновані: метод для детектування потенційно ненадійно класифікованих мовних одиниць та коригування результатів процесу автоматизованого транскрибування мовленнєвих сигналів; метод оцінювання впливу середовища поширення досліджуваних мовленнєвих сигналів на результат транскрибування.
- ДокументЗАСТОСУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОДІВ ТА МОДЕЛЕЙ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ(Katowice: Publishing House of University of Technology, 2021) Данильчук О.М.; Боярська З.О.В статті представлені та проаналізовані які методи можна використовувати в процесі підготовки фахівців різних напрямків діяльності. Розглядають типи задач, які можна розв’язати застосовуючи різні методи. Встановлено, що демонстрування прикладних задач із використанням математичного апарату дозволяє більш широко застосовувати у практичній діяльності.
- ДокументЛогіко-математичне мислення: шляхи розвитку, особливості та напрямки(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2021-06-29) Данильчук О.М.Серед проблем, що ставить перед собою сучасне суспільство виділяють проблему логіко-математичного розвитку, адже сформульоване логіко-математичне мислення сприяє майбутньому здобувачу аналізу різних процесів, які передбачають відхід від загальноприйнятих стереотипів, наперед заданих та розроблених алгоритмів вирішення життєвих нестандартних ситуацій та проблем, але й його коригування та адаптацію у постійно змінних умовах повсякденного життя.
- ДокументМОДЕЛЮВАННЯ СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ ІНФОКОМУНІКАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В БЕЗДРОТОВОМУ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОМУ МЕРЕЖЕВОМУ КЛАСТЕРІ(Вінниця: Вісник Вінницького політехнічного інституту, 2021) Данильчук О.М.; Ковтун В.В.; Нікітенко О. Д.; Нестюк Ю. Ю.; Присяжнюк В.В.Запропоновані математичні моделі розвитку інфокомунікаційного процесу, який відбувається вбез-дротовому централізованому мережевому кластері. В досліджуваному процесі береучасть множина кінцевих мобільних пристроїв, які є суб’єктами інформаційної взаємодії з базовою станцією. Остання обслуговує інформаційні потреби суб’єктів у виділених процесах у власному інформаційному середо-вищі. Такий бекґраунд дозволяє розглянути досліджуваний процес як марковську систему масового обслуговування з потоком нових вхідних запитів з потребами щодо бажаних обсягів системних ресу-рсів та потоком сервісних сигналів, надходження яких ініціює перевизначення виділених для прийня-тих вхідних запитів обсягів системних ресурсів. Керованим параметром уствореній системі є при-йняття або відхиленнянових вхідних запитів її front-end інтерфейсом. При цьому досліджуються два сценарії, які відрізняються врахуванням того, як синхронно чи асинхронно надходять до front-end ін-терфейсу сервісні сигнали, отримання яких інформує про повне або часткове перевизначення обсягівсистемних ресурсів, задіяних для підтримки активних персоніфікованих сеансів інфокомунікаційної взаємодії. Запропоновані математичні моделі розвитку таких функціональних сценаріїв дозволяють розрахувати ймовірність відхилення нового вхідного запиту та відсоток зайнятих системних ресур-сів в умовах синхронної чи асинхронної зміни просторового розташування кінцевих пристроїв відносно базової станції.Дослідження запропонованого математичного апарату показало, що значення показників з визна-ченоїметрики в ситуації реалізації другого сценарію, який характеризує синхронне переміщення кін-цевих пристроїв ІоТ відносно базової станції, не залежить від інтенсивності вхідного потоку сервіс-них сигналів. Дослідження впливу виду закону розподілу стохастичного характеристичного параме-транадходження нового вхідного запиту на значення показників з визначеної метрики виявило об’єктивну потребу у встановленні регламенту щодо значення бажаного обсягу системних ресурсів у нових вхідних запитах.
- ДокументОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ НАВЧАННІ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ. Збірник наукових праць(Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020) Данильчук О.М.У статті розглянуто проблеми організації самостійної роботи майбутніх економістів у процесі навчання математичної статистики. Під час аудиторних занять студенти засвоюють зміст лекцій, виконують практичні та лабораторні роботи, беруть участь у дискусіях під час семінарських занять тощо. Позааудиторна робота менш регламентована, ніж аудиторна, внаслідок чого її організація, керівництво і контроль пов’язані з певними труднощами. Досвід переконує, що далеко не всі студенти виявляють свідомість і волю, які необхідні для організації власної самостійної роботи У результаті проведених досліджень щодо застосування різних видів лекцій зроблено висновок, що найчастіше у закладах вищої освіти використовуються лекції-монологи, і не так часто – проблемні та діалого-дискусійні лекції. Великого значення при підготовці лекції має вибір раціонального співвідношення роботи викладача і самостійної роботи студентів (СРС). Важливу роль організації СРС при повторенні теоретичного матеріалу відіграє один із розділів математики «Математична статистика» (в даний час він виділений в окрему дисципліну). Вивчення її необхідне для розв’язування багатьох задач економічного змісту. При цьому дуже важлива СРС, тому що не всі навчальні відомості розглядаються на лекціях. Прийоми організації самостійної роботи студентів проілюстровано конкретними прикладами. Форми організації самостійної роботи на аудиторних і позааудиторних заняттях можуть бути різними, проте вони мають забезпечувати максимальну активізацію розумової діяльності студентів. Цьому сприяє проведення на лекційних заняттях фронтального опитування за раніше вивченим матеріалом з метою акцентування уваги студентів на тих фактах, які необхідні для свідомого засвоєння нового матеріалу. Велике значення для активізації розумової діяльності студентів має зворотній зв’язок, який на лекційних заняттях здійснюється шляхом нескладних запитань за навчальним матеріалом, на які студенти можуть без особливих труднощів дати відповіді.