Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Матеріали Наукової бібліотеки Матеріали Наукової бібліотекиНаукові та навчально-методичні публікації Програмні продукти В цьому розділі викладаються комп`ютері програмні продукти розроблені викладачами та студентами університету
Нові надходження
Документ
The self-employment gap between immigrants and natives in Europe: dynamics and drivers
(Дніпро: Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”., 2026) Ляшенко, О.М.; Длугопольський, О.В.; Волкова, В.В.; Волкова, Н.І.; Liashenko, O.; Dluhopolskyi, O.; Volkova, V.; Volkova, N.
Дослідження має на меті з’ясувати, яким чином макроекономічні умови, міграційна структура, інтеграційна політика й інститути держави добробуту впливають на розрив у рівнях самозайнятості між мігрантами та корінним населенням. Особливу увагу приділено ролі безробіття та еконо мічного зростання. Окремо аналізується вплив частки мігрантів із третіх країн, якості інтеграційної політики (MIPEX) і соціальних видатків. Методика. У дослідженні аналізується розрив у рівнях самозайнятості між іноземцями й корінним населенням у 36 європейських країнах у період 1995–2024 рр. із використанням незбалансованої панелі із 780 спостережень «країна–рік», сформованої на основі Європейського обстеження робочої сили Eurostat. У дослідженні використовується економетричне моделювання панельних даних і кількісні статистичні методи для ідентифікації й оцінювання детермінант розриву в самозайнятості між мігрантами та корінним населенням у країнах Європи. Результати. Розрив, визначений як різниця між рівнями самозайнятості іноземців і корінного населення, у середньому становить -1,07 в.п., що свідчить про помірну підприємницьку невигідність самозайнятості для мігрантів, водночас характеризується значною гетерогенністю й часовою конвергенцією до паритету (+0,091 в.п. щорічно). Двофакторні регресії із фіксованими ефектами показують, що вищий рівень безробіття розширює позитивний розрив. Натомість економічне зростання, інклюзивна політика MIPEX і соціальні видатки його звужують. Композиційні ефекти зумовлюють позитивні диференціали в нових країнах-членах ЄС (+1,29 в.п.) порівняно із країнами ЄС-15 (-2,25 в.п.). Розрив характеризується винятковою стійкістю (ρ = 0,940; період напівзгасання ≈11 років), причому міжкраїнна варіація домінує (80 %). Криза 2008 р. відзначає структурний зсув (p = 0,055), тоді як пандемія COVID-19 не спричинила статистично значущого впливу (p = 0,705). Наукова новизна. Оригінальність дослідження полягає в інтеграції необхіднісної підприємницької мотивації, ефектів економічного циклу, композиційної структури мігрантів, ефективності інтеграційної політики (MIPEX) і розвиненості держави добробуту в межах єдиної динамічної моделі. Оцінювання стійкості розриву й періоду напівзгасання формує внесок у наукову літературу, демонструючи довготривалі наслідки структурних шоків. Практична значимість. Отримані результати під-креслюють ключову роль інституційних відмінностей і обґрунтовують необхідність гармонізованих інтеграційних реформ для використання підприєм-ницького потенціалу мігрантів у напрямі інклюзивного зростання.
Документ
Аналіз впливу ключових фінансових показників на кредитний рейтинг банку.
(Острог: НаУОА, 2025) Волкова, Н. І.; Щербата, А. В.
У статті досліджено вплив ключових фінансових показників на формування кредитного рейтингу банку як важливого індикатора його фінансової стійкості та конкурентоспроможності. На прикладі АТ «Райффайзен Банк» проаналізовано динаміку активів, зобов’язань, капіталу, фінансових результатів, частки непрацюючих кредитів і коефіцієнта їх покриття у 2021–2025 рр. Встановлено, що зростання активів і капітальної бази, стабільність прибутковості та підвищення рівня покриття непрацюючих кредитів позитивно впливають на кредитний рейтинг банку. Водночас високий рівень проблемних активів у кризові періоди створює ризики для збереження стабільності рейтингових позицій. Зроблено висновок, що ефективне управління капіталом, кредитним портфелем і фінансовими результатами є ключовою умовою зміцнення кредитоспроможності банку та підтримання довіри клієнтів, інвесторів і регуляторів.
Документ
Доля двох садиб Бантишів як уроки з історії Донеччини заради її майбутнього
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2025) Мєлєкєсцев, К. І.
Мета цього дослідження полягає у виявленні потенціалу збереження та переосмислення історичної пам’яті через архітектурну спадщину садибного типу в Донецькій області з акцентом на дві садиби родини Бантишів, розташовані поблизу міст Слов’янськ і Краматорськ, у контексті післявоєнної реконструкції регіональної ідентичності. У роботі проаналізовано історичну траєкторію та сучасний стан цих об’єктів, із наголосом на фізичних руйнуваннях, спричинених російською військовою агресією у 2022 р., а також на попередніх практиках «реставрації», що ігнорували автентичність архітектурної спадщини. Встановлено, що, попри відсутність офіційного охоронного статусу, зазначені садиби є цінними культурними маркерами, які в різні історичні періоди втілювали регіональну пам’ять та ідентичність. Результати дослідження можуть бути використані під час розроблення регіональних програм охорони культурної спадщини, створення реєстрів пошкоджених або втрачених об’єктів, а також у формуванні політик архітектурної реставрації та ревіталізації.
Історія Донеччини: (пере)осмислення: збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Вінниця, 30 жовтня 2025 р.)
Документ
Місце археології та давньої історії України в інформаційній стратегії окупаційного режиму на Луганщині
(Полтава: ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2025) Мєлєкєсцев, К. І.
У статті досліджено використання в режимній інформаційній стратегії археологічних матеріалів та історичних наративів окупаційними властями на Луганщині як інструментів пропаганди під час гібридної війни. Знайдено підтвердження інформації того, що окупанти активно маніпулюють історією для створення «спільного минулого» між українцями та росіянами з 2022 р., що суперечить спробам з 2014 р. створити «окрему новоросійську ідентичність». Проаналізовані приклади пропагандистських кампаній навколо археологічних знахідок, зроблених українськими вченими до війни, для перекручення історії. Відповідно, методи маніпуляції містять переробку історичних фактів про кочові народи Степу, створення наративів про «давнє спільне коріння», їх поширення через музейні експозиції, навчальні посібники і публікації в медіа. Окупаційні сили використовують ці наративи не лише для короткотривалої мобілізації підтримки серед місцевого населення, а й задля встановлення довготривалого контролю над культурним і меморіальним простором. Окремо розглянуто маніпуляції археологічними даними, коли знахідки, пов’язані з українською історією, намагаються приписати «ЛНР» чи «ДНР», при цьому прив’язуючи дані з праісторії до підтвердження образів «суворих луганців», навіть конкретно тодішнього ватажка окупаційної влади. Стаття зосереджує увагу на складності боротьби з подібними процесами, підкреслюючи важливість протидії історичним маніпуляціям, що здійснюються під час війни, що досі можливо в умовах низької довіри місцевого населення до окупаційних органів влади.
Документ
Key targets in the history of Ukraine for Moscow’s wartime information warfare efforts
(Konstanz, 2024) Mieliekiestsev, K. I.; Мєлєкєсцев, К. І.
This article examines the key targets in Ukraine’s history, towards which the Russian side has consistently presented its own historical images and narratives having been used for the Russian military forces’ information support operations during the invasion of Ukraine since 2022. The research focuses on understanding the messages and symbolism used to manipulate soldiers, the Russian Federation’s supporters, occupied territories residents, and viewers from other countries. A part of the research is based on a previous article, published in a Ukrainian journal, whose methodology comprises a historical-comparative method with additional content analysis of the Spanishlanguage pro-Russian messages on the internet. The passage of time has shown that the prognosis from the original research has proven correct, and, despite great hopes, Moscow’s anti-imperial message for the Hispanic audiences has appeared to be far from certain other narratives having become successful. The research results show that most of the symbolism and historical context of Moscow’s aggressive active measures are deeply connected to the Muscovites’ old contacts with Ukraine’s territory via imperial control, and their simultaneous attempts to portray themselves as “victors over fascism.” The continuation of war has forced the aggressors to partially change their symbolism, from restoring Soviet symbols that have undergone decommunization, to looting treasures related to the Romanov Empire period in the occupied territories, and, finally, to downplaying historical symbols in favor of the modern, meaningless “Z” cult. Additionally, Moscow’s invasion propaganda takes into account popular Western media trends, such as “the Global South” and “Satanic panic” to turn them into arguments against Ukraine’s legitimacy and historical status. Thus, the paper reveals complex psychological and informational aspect of the Kremlin’s war effort, which includes the historical images and narratives foundations to shape support and legitimacy for aggression from various, often contradictory sources. It emphasizes the importance of understanding the information operations and strategies used in the war context.