Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Нові надходження

Ескіз недоступний
Документ
Звіт про діяльність наукової бібліотеки Донецького національного університету імені Василя Стуса у 2025 році
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2025) Міщан, Т.І.
У звіті висвітлюється діяльність Наукової бібліотеки ДонНУ імені Василя Стуса протягом 2025 року. Упродовж надзвичайно складних реалій 4-го року повномасштабної війни в Україні діяльність університетської бібліотеки була спрямована на забезпечення інформаційного супроводу освітнього процесу, підтримки наукових досліджень та саморозвитку користувачів шляхом: - формування та оновлення документного фонду; - розвитку електронних ресурсів і цифрових сервісів; - подальшого упровадження у процеси роботи бібліотеки автоматизованої бібліотечної інформаційної системи (АБІС) Коha; - інформаційної підтримки наукової діяльності; - популяризації читання; - підвищення фахових компетенцій бібліотечних працівників.
Ескіз недоступний
Документ
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ: СМАРТ-АНАЛІТИКА ЯК КРИТЕРІЙ ВИБОРУ
(Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2026) Поповський, Ю.Б.; Орєхов, М.О.; Popovskyi, Y.; Oryekhov, M.
У статті запропоновано методику смарт-аналітичного оцінювання цифрових інструментів управління проєктами, орієнтовану на підтримку обґрунтованого вибору PM-платформи в умовах цифрової трансформації. Розглянуто сім поширених інструментів: Jira, Asana, Monday.com, ClickUp, Trello, Notion і MS Project. Оцінювання здійснено за сімома критеріями смарт-аналітичної спроможності: аналітика та звітність, AI-можливості, візуалізація даних, прогностична аналітика, інтеграції, кастомізація метрик і моніторинг у реальному часі. Для інтегрального порівняння використано метод зваженої суми (WSM), а стійкість ранжування перевірено через аналіз чутливості та контрольне зіставлення з TOPSIS. Отримані результати засвідчують суттєву диференціацію платформ за рівнем смарт-аналітичної спроможності: WSM-оцінки варіюються від 2,40 до 4,70. На цій основі виокремлено три групи інструментів: потужні, збалансовані та базові. Показано, що найвища інтегральна оцінка не завжди означає універсальну перевагу платформи, оскільки вибір залежить від типу організації, масштабу команди, аналітичних потреб і рівня цифрової зрілості. Наукова новизна дослідження полягає в розгляді смарт-аналітичної спроможності як самостійного критерію вибору PM-платформ та в поєднанні WSM, сценарного аналізу чутливості й TOPSIS у межах єдиної процедури оцінювання. Практична цінність результатів полягає у формуванні відтворюваної процедури попереднього відбору PM-інструментів для бізнесових, освітніх, публічних та відновлювальних проєктів. Обмеження дослідження пов'язані з використанням відкритих джерел, офіційної документації та порівняльних каталогів без прямого тестування платформ у конкретних організаціях. Запропонований підхід може бути використаний як попередній аналітичний фільтр перед пілотним упровадженням, оцінюванням вартості ліцензій, вимог кібербезпеки та готовності персоналу до зміни цифрових інструментів управління.
Ескіз недоступний
Документ
Травневі студії: історія, міжнародні відносини: збірник матеріалів VIII Міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених «Травневі студії 2026: війна та мир у Європі – історія та світова політика». Вип. 11
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2026)
Збірник матеріалів VIII МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ І МОЛОДИХ ВЧЕНИХ «ТРАВНЕВІ СТУДІЇ 2026: ВІЙНА ТА МИР У ЄВРОПІ – ІСТОРІЯ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА» 8 травня 2026 р. ВИПУСК 11
Ескіз недоступний
Документ
Становлення системи базових термінів перекладознавства (на матеріалу аналізу енциклопедії «Сучасна лінгвістика» О. Селіванової)
(Кривий Ріг: Криворізький державний педагогічний університет, 2025) Космеда, Т. А.; Войтович, О. О.; Kosmeda, T. A.; Voytovych, O. O.
Наукова розвідка виконана у фокусі теорії терміно знавства, термінографії і перекладознавства та присвячена висвітленню проблеми систематизування термінів перекладознавства, що здійснено на основі актуалізації понять цієї галузі знань, презентованих в енциклопедії «Сучасна лінгвістика» (2006) авторства О. Селіванової. Актуальність наукової розвідки мотивована тим, що проблема виокремлення базових термінів перекладознавства ще в процесі обговорення, і дискусія не завершена. Новизну ж статті пояснюємо тим, що в ній здійснено одну з перших спроб поділу термінів перекладознавства на ідеографічні групи, що презентують ядрову й периферійну зони базових термінів перекладо знавства. Її теоретичне значення полягає, власне, у виробленні механізму розподілу зібраних термінів за тематичними групами, а практичне – у формуванні системи термінів перекладознавства для укладання на їхній базі відповідного словника. З’ясовано, що базові терміни перекладознавства, розглянуті в енциклопедії О. Селіванової, складають понад 100 одиниць. Виокремлені терміни стосуються питань методології перекладознавства, його історії, перекладознавчої критики, а також особливостей професійної діяльності перекладачів. Однак розглядувана енциклопедія зафіксувала не всі базові терміни перекладознавства. Доведено, що розглядувана терміносистема містить вісім тематичних груп, сім із яких презентують базову зону, зокрема це назви розділів перекладознавства, відповідних підкатегорій; типів перекладу; агенсів перекладу; концептуальних теорій; явищ і лінгвістичних понять, що прово кують перекладознавчі помилки; тропів і фігур, що складають труднощі перекладу, а одна – назви наук, пов’язаних із перекладознавством, – складає периферійну зону. Терміни перекладознавства переважно однослівні, але чимало простих й ускладнених словосполук, прикладкових конструкцій. Їх більшість складають запозичені терміни (грецизми, латинізми, галліцизми, германізми). Перспектива дослідження полягає в необхідності з’ясування способів творення термінів перекладознавства.
Ескіз недоступний
Документ
Морфологія оцінки: своєрідність моделювання оцінних значень морфологічними засобами української мови
(Колумбія: Editorial Primmate, 2024) Космеда, Т.; Ковтун, О.; Сліпецька, В.; Kosmeda, T.; Kovtun, O.; Slipetska, V.
This study examines the morphological meansused to express evaluation in Ukrainian, drawing on a corpus of spoken language, literary texts, dictionaries, and internet resources. The analysis focuses on how evaluation is encoded in the morphology of nouns, pronouns, numerals, and adjectives, with particular attention to the use of augmentatives, diminutives, gender, and degrees of comparison. The findings reveal a rich and varied system for expressing subjective evaluation, including the frequent use of diminutive forms to soften negativity and the creative use of comparative and elative forms to express a high degree of intensity. The study also highlights the role of gender in shaping evaluative meanings and the tendency to use occasional and non-normative forms to achieve specific pragmatic effects. The research contributes to a deeper understanding of the relationship between language, culture, and evaluation, and provides insights into the unique ways in which Ukrainian speakers express their attitudes and emotions through morphological choices.