Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Матеріали Наукової бібліотеки Матеріали Наукової бібліотекиНаукові та навчально-методичні публікації Програмні продукти В цьому розділі викладаються комп`ютері програмні продукти розроблені викладачами та студентами університету
Нові надходження
Документ
ВПЛИВ МЕХАНІЗМУ ЕКОНОМІЧНИХ САНКЦІЙ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ. ДИСЕРТАЦІЯ.
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2026) Зверєв, О. Д.; Zverev, O. D.
Дисертація присвячена дослідженню економічних санкцій як ключового інструменту сучасної системи міжнародних економічних відносин та їхнього впливу на забезпечення глобальної економічної безпеки. Особливу увагу приділено аналізу санкційної політики проти Російської Федерації у зв’язку з її повномасштабною агресією проти України.
У розділі 1 «Теоретико-методологічні засади дослідження впливу механізму економічних санкцій на забезпечення економічної безпеки» визначено теоретичну основу санкцій та санкційного механізму в контексті економічної безпеки. У ході дослідження визначено, що економічні санкції стали ключовим інструментом міжнародних відносин, який застосовується державами та міжнародними організаціями з метою впливу на поведінку інших держав, корпорацій чи індивідів без використання військової сили.
Здійснено теоретичне узагальнення та поглиблення наукових підходів до трактування економічної безпеки, обґрунтовано її багатовимірну природу та запропоновано авторське визначення як інтегрованої характеристики стану й спроможності національної економіки забезпечувати стійкий розвиток, зберігати економічний суверенітет і ефективно протидіяти внутрішнім та зовнішнім загрозам в умовах глобальної взаємозалежності.
Досліджено фактори, що визначають ефективність санкцій, зокрема правові рамки їхнього застосування, рівень економічної взаємозалежності сторін, а також політичну та економічну стійкість держав, проти яких вони спрямовані. Проаналізовано структуру зовнішньої торгівлі, ступінь диверсифікації ресурсної бази, фінансову стабільність та інституційну спроможність держав-мішеней. Сформульовано висновок про існування тонкого балансу між автономією та взаємозалежністю у глобальній економічній системі. Підкреслено, що взаємозалежність, з одного боку, стимулює міжнародну співпрацю й економічне зростання, а з іншого – створює вразливості у випадках політичних конфліктів. Обґрунтовано, що держави, залежні від зовнішньої торгівлі та ресурсів, найбільше схильні до впливу санкцій, які здатні порушувати ланцюги поставок, скорочувати національне виробництво та провокувати економічну нестабільність. Уточнено, що санкційний тиск може спричиняти валютні дисбаланси, фінансову турбулентність і структурні деформації економіки.
Автором детально висвітлено історичну трансформацію уявлень про економічну безпеку, що формувалася під впливом праць класичних і сучасних економістів, серед яких А. Сміт, Д. Рікардо та Дж. М. Кейнс. Показано еволюцію підходів — від домінування ідей свободи торгівлі до визнання необхідності активної ролі держави в забезпеченні макроекономічної стабільності та стратегічного захисту національних інтересів. Наголошено, що в сучасних умовах міжнародний економічний ландшафт дедалі більше формується зовнішніми загрозами – пандеміями, війнами та фінансовими кризами, які кидають виклик основам глобальної економічної стабільності. Окреслено значення державних стратегій у забезпеченні національних економічних інтересів та збалансуванні безпеки з міжнародним співробітництвом. Виявлено, що нераціональне застосування санкцій здатне дестабілізувати економіку не лише держави-мішені, а й ініціаторів. Проаналізовано приклади як успішних, так і невдалих санкцій, підкреслено необхідність комплексного та колективного підходу.
Також в першому розділі розглянуто еволюцію механізму санкцій – від реактивного інструмента до проактивного елемента стратегічної взаємодії держав. Встановлено, що у складній системі глобальної торгівлі та фінансових мереж санкції справляють масштабний вплив на міжнародні відносини, моделі торгівлі та світову економічну стабільність. В підсумку першого розділу виявлено, що санкції, запроваджені на основі міжнародної координації та чіткої правової бази, можуть виступати дієвим інструментом забезпечення дотримання міжнародного права й підтримання глобальної безпеки.
У розділі 2 «Аналіз світової практики застосування політики економічних санкцій» детально досліджено особливості впливу санкційної політики на економіку Ірану. Визначено, що механізм економічних санкцій формується у межах інструментальної парадигми, оскільки передбачає застосування різноманітних засобів впливу на країну-об’єкт із метою завдання економічних збитків. Наголошено, що його зміст і структура мають міждисциплінарний характер, відображаючи взаємозв’язок економічних, політичних і правових аспектів та обґрунтовано структурно-функціональну архітектоніку санкційного механізму як багаторівневої інституційно-інструментальної системи, що інтегрує глобальний, регіональний і національний рівні реалізації санкцій через механізм вертикальної взаємодії та зворотного зв’язку, що забезпечує їх динамічну адаптацію до змін міжнародного середовища.
В ході написання досліджено економічний ефект американських санкцій проти Ірану. Показано, що Іран, як один із найбільших світових експортерів нафти та ключовий геополітичний гравець у регіоні Перської затоки, має здатність впливати на світові ціни енергоносіїв та контролювати стратегічно важливу Ормузьку протоку. Встановлено, що найбільш жорсткі санкції проти Ірану були введені у 2012 році та зафіксовано два ключові етапи посилення санкцій: у січні 2012 року – обмеження роботи іранського центрального банку, у липні 2012 року – заборона ЄС на імпорт іранської нафти, яка становила близько п’ятої частини експортних потоків країни, що мало суттєвий негативний вплив на економіку Ірану.
Автором висунуто та підтверджено за допомогою багатофакторної регресії гіпотезу про те, що санкційний механізм має реальний негативний вплив на економіку Ірану, про що свідчить зниження ВВП.
Запропоновано механізм експортного контролю як засіб протидії обходу економічних санкцій, інструментарій якого передбачає посилення корпоративної відповідальності, усунення прогалин у регуляторній політиці, запобігання транзиту через треті країни, а також інституційне зміцнення й міжнародну співпрацю.
У розділі 3 «Напрямки підвищення дієвості глобальних інституцій економічних санкцій як елементу боротьби з країнами-порушниками міжнародного права та звичаїв» визначено вплив економічних санкцій світових країн на РФ в умовах війни в Україні. Саме початок повномасштабної агресії РФ проти України став поштовхом до запровадження наймасштабніших та найбільш скоординованих економічних санкцій у сучасній історії. До них долучилися США, ЄС, Велика Британія, Канада, Японія, Австралія та інші держави, що одностайно засудили дії Кремля.
Досліджено, що США виступили ключовим ініціатором санкційного тиску, послідовно обмежуючи торговельно-економічні зв’язки з РФ і формуючи довгострокову стратегію стримування. ЄС, своєю чергою, ухвалив 16 пакетів санкцій, спрямованих на зменшення доходів РФ від експорту енергоносіїв, обмеження доступу до фінансових ресурсів та технологій. Велика Британія та Канада синхронізували свої заходи з партнерами, підтвердивши політичну й економічну підтримку України. Обґрунтовано, що санкції вже призвели до послаблення фінансової системи РФ, деградації технологічних секторів та зниження довіри з боку міжнародних партнерів. Економічна перспектива РФ визнана нестабільною і залежною від динаміки війни та підтримки третіх країн.
Виявлено, що одним із головних викликів залишається обходження санкцій через транзитні держави – Китай, Туреччину, Індію, Казахстан, Азербайджан, що значно знижує ефективність обмежувальних заходів. Підкреслено необхідність запровадження вторинних санкцій, спрямованих на країни та компанії, що допомагають РФ уникати прямого тиску. Такий механізм має включати перевірку походження енергоресурсів, обмеження доступу до ринків ЄС і постійний моніторинг логістичних ланцюгів. Автором було обґрунтовано, що створення дієвої системи вторинних санкцій є ключовою умовою ефективності міжнародних заходів зі стримування військового потенціалу РФ та водночас проявом стратегічної солідарності з Україною.
Документ
Lenin as a creator of Ukraine in the Kremlin‟s information warfare
(Львів – Торунь: Liha-Pres, 2024) Mieliekiestsev, K. I.
The theses analyze the myth of “Lenin creating Ukraine” as a tool of the Kremlin’s information warfare and as an example of the memetic transformation of propaganda narratives into elements of official state policy of the Russian Federation. The paper examines the mechanisms of constructing and disseminating this myth through historical distortion, manipulation of identity and border issues, and its connection to the evolution of Vladimir Putin’s historical rhetoric. It is argued that the use of Lenin’s image in information warfare aims at delegitimizing Ukrainian statehood and justifying external aggression.
Документ
Information warfare as discussed in the articles of Vasyl’ Stus Donetsk National University student
(Riga, Latvia, 2023) Mieliekiestsev, K. I.
The theses analyze the ways information warfare is conceptualized in student academic publications of Vasyl’ Stus Donetsk National University in 2020–2022. The paper outlines key terminological approaches to information warfare within the framework of historical politics and propaganda, as well as the factors behind increased student interest in this topic. It demonstrates the thematic diversity of student research and its contribution to the development of contemporary Ukrainian humanities discourse on informational influences on interpretations of Ukraine’s history.
Документ
Integrity under Information Warfare (on the Articles of Vasyl’ Stus Donetsk National University Students)
(Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2023) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.
The theses examine the impact of information warfare conditions on academic integrity in student research conducted at the Faculty of History and International Relations of Vasyl’ Stus Donetsk National University. Based on an analysis of student publications and survey results, the study outlines key differences in how history and international relations students perceive and interpret information warfare. It demonstrates that history students are more inclined toward emotionally driven and problem-oriented interpretations, while international relations students tend to maintain a more detached and analytically balanced research approach.
Документ
Аграрні та селянські образи історії України в умовах інформаційного протистояння
(Черкаси: Видавництво Черкаський національний університет, 2023) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.
У роботі розкриваються московські та українські наративи в інформаційному протистоянні, які стосуються теми села у зв’язку з образами історії та сучасності України. Мета – розкрити місце селянських та аграрних образів в інформаційному протистоянні навколо історії та сучасності України, визначивши основні види та варіанти використання образів, засоби та цілі пов’язаних із ними інформаційних впливів. Наукова новизна результатів дослідження базується на використанні новітніх джерел у мережі Інтернет, увазі до мікроісторії – особливостях появ нових сенсів та «мемів», пов’язаних із аграрними образами в Україні, синергії історичного дослідження з лінгвістичними, культурологічними. Методологія дослідження включає контент-аналіз джерел, винайдених в мережі Інтернет за допомогою уточнюючих пошукових операторів у пошуковій системі Google та внутримережевих системах соціальних мереж Twitter та Facebook. Висновки: «Аграрні» образи у інформаційному протистоянні навколо України та її історії є тривалим історичним явищем, інтерналізованим у свідомості частини українського суспільства. Як у антиукраїнській, так і проукраїнській пропаганді ці образи використовуються, при чому на сучасному етапі вони стають більш «агресивними», ніж просто глузливими, як у попередні історичні періоди. Цілі московських сил – глузування з українців та залякування містян «нашестям селюків»; їх засоби пропаганди: випуски новин, блоги в мережі Інтернет, коментарі у соцмережах, кінематограф; найбільше цікавлять їх такі періоди історії, щодо яких проводиться пропаганда: доба імперії Романових, Українська революція (1917–1921 рр.), Друга світова війна, теперішня московсько-українська війна. Цілі українських сил – викриття ворожої пропаганди, критика своїх ідеологічних опонентів, розвага навколо іронізування, згуртування колективів; їх засоби здебільшого ідентичні, за винятком кінематографу; розкривають період середньовіччя, період колективізації та Голодомору, сучасну московсько-українську війну.