Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Матеріали Наукової бібліотеки Матеріали Наукової бібліотекиНаукові та навчально-методичні публікації Програмні продукти В цьому розділі викладаються комп`ютері програмні продукти розроблені викладачами та студентами університету
Нові надходження
Документ
Теоретико-правові засади реалізації ідей лібералізму у правовій системі України
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2025) Добросердов, А.Р.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню становлення, розвитку ідей лібералізму та їх реалізації свободи у правовій системі України.
У розділі 1 «Становлення та розвиток теорії лібералізму як правової ідеології» досліджено становлення та розвиток ліберальної доктрини у класичних та вітчизняних державно-правових вченнях, теоретичні основи поняття та ознак правового лібералізму як ідеологічної складової правової системи.
У розділі 2 «Загальнотеоретична характеристика та особливості реалізації правового лібералізму у правовій системі України» досліджено класифікаційну характеристику ліберально-правових ідей, здійснено порівняльна характеристика лібералізму та комунітаризму як основних правових ідеологій, висвітлено ліберально-правові стандарти розвитку правової системи та особливості їх реалізації.
У дисертації узагальнюються групи складових ідей та принципів правового лібералізму. Природно-правові: свобода та індивідуалізм. Базові політико-правові принципи: верховенство права, демократизм, обмежене врядування. Економічні ідеї, засновані на принципі свободи: приватна власність та вільна конкуренція. Соціально-правові ідеї: еволюціонізм, реформізм, вільне вираження поглядів та толерантність. Ідеї у сфері технологій: вільний розвиток технологій, штучного інтелекту, толерантне ставлення до процесів роботизації та віртуалізації суспільної комунікації та закріплення їх правових режимів.
Документ
Детермінанти розвитку глобальної фінансової архітектури
(Харків: Виданичий Дім «Інжек», 2023) Братчук, У.П.; Bratchuk, U. P.
Сучасний етап розвитку глобальної економіки характеризується прискоренням процесів фінансової глобалізації, які якісно та кількісно змінюють її інституційне середовище, а також взаємозв’язки та взаємозалежності всіх складових світової фінансової системи. Метою статті є розкриття та обґрунтування ключових детермінантів розвитку світової фінансової архітектури (СФА), визначення динаміки її функціонування в контексті сучасних економіко-політичних реалій. У процесі проведення дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу та синтезу, наукової абстракції, класифікації, структурного аналізу, групування та графічні методи. У роботі здійснено дослідження трансформаційних процесів та проведено оцінку сучасного стану світової фінансової архітектури. Проаналізовано та виділено основні детермінанти розвитку СФА, а саме: перетворення в міжнародних валютно-кредитних відносинах; інтеграція та глобалізація фондових ринків; зростання темпів міжнародних банківських операцій; поширення науково-технічних досягнень; лібералізація міжнародних валютно-кредитних відносин і фінансових ринків; соціально-культу тенденції та ін. Виокремлено основні заходи щодо зміцнення та поліпшення функціонування світової фінансової архітектури в коротко- та довгостроковій перспективах з урахуванням досліджених чинників впливу. Серед основних заходів, що мають бути реалізовані якомога швидше, виділено: забезпечення стійкого зниження інфляції; контроль за фінансовою стабільністю; робота з коливаннями валютних курсів; надання підтримки незахищеним верствам населення. У довгостроковій перспективі необхідним є: відновлення стійкості боргової ситуації; зміцнення багатосторонньої співпраці; прискорення переходу до «зеленої» економіки. Таким чином, з’ясовано, що забезпечення сталості та ефективності світової фінансової архітектури є важливим завданням, яке потребує негайних дій. З огляду на це регулювальні органи, міжнародні фінансові установи та країни-учасниці повинні взаємодіяти та спільно працювати над удосконаленням систем фінансового управління, зменшенням економічних і соціальних нерівностей, а також створенням фінансового середовища, яке сприяє сталому економічному зростанню. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є: аналіз впливу провідних міжнародних організацій на СФА, розробка методології оцінки детермінантів розвитку фінансової системи та визначення можливих сценаріїв розвитку світової фінансової архітектури.
Документ
Стан світової фінансової архітектури: сучасні тенденції та перспективи реформування
(Дніпро:Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”, 2023) Братчук, У.П.; Bratchuk, U. P.
Статтю присвячено визначенню тенденцій світової фінансової архітектури. Сформовано структуру сучасної світової фінансової архітектури, що включає глобальний, регіональний та національний рівні. Виокремлено основні проблеми світової фінансової системи, такі як: виникнення «бульбашок» в окремих її сегментах; збільшення волатильності міжнародних потоків капіталу; волатильність валютних курсів. Визначено перелік глобальних індикаторів, які оцінюють вплив чинників на світову фінансову архітектуру. Обґрунтовано необхідність реформування світової фінансової архітектури внаслідок світової економічної кризи 2008-2009 рр. Визначено основні напрямки реформування світової фінансової архітектури: глобальне фінансове управління; банківський сектор; позабіржовий ринок похідних фінансових інструментів та боротьба з офшорними юрисдикціями. Виявлені нові ризики, що викликали на кінець 2018 – початку 2020 р. необхідність розробки нових механізмів реформування світової фінансової архітектури з метою запобігання загрозі виникнення нових криз у країнах з ринками за принципом «ефекту зараження». Досліджено вплив пандемії на світовий фондовий ринок через динаміку індексів FTSE, Dow Jones Industrial Average та Nikkei. У статті обгрунтовано, що важливим аспектом сучасного стану світової фінансової архітектури є широке впровадження інновацій FinTech. Доведено, що воєнна ситуація в Україні впливає на стан фінансової архітектури через посилення глобальної інфляції, посилення монетарної політики країнами-партнерами України. Оригінальність і цінність дослідження полягає у формуванні методології діагностики стану світової фінансової архітектури. Визначено основні тенденції функціонування світової фінансової архітектури. Продемонстровано важливість FinTech для досягнення прогресивних змін у світовій фінансовій системі та її архітектурі. Практична значущість. Обґрунтовано практичну роль чинників, що дозволило визначити тенденції сучасного стану світової фінансової архітектури, які стануть аналітичним підгрунтям для оцінки ступеня розвиненості фінансової архітектури країн світу.
Документ
Глобальні тренди трансформації світової фінансової архітектури
(Київ: Маріупольський державний університет, 2022) Братчук, У.П.; Савченко, М.В.; Bratchuk, U.; Savchenko, M.
Статтю присвячено визначенню глобальних трендів трансформації світової фінансової архітектури. Розглянуто погляди вчених на термін «світова фінансова архітектура», вивчено інституційний та економічний аспект цього терміну в контексті фінансової глобалізації. Визначено, що глобальна економіка знаходиться на етапі значних фінансових та валютних криз, що супроводжуються слабкістю фінансового сектора в країнах з ринками, що розвиваються, збільшенням чисельності офшорних фінансових центрів,обмеженням можливості міжнародних інститутів у наданні фінансової підтримки країнам, що розвиваються тощо. Обґрунтовано, глобальна фінансова архітектура та необхідність її трансформаційних зрушень напряму залежить від тенденцій на світовому фінансову ринку та стабільності світової економіки, яка останніми роками переживає кризові явища. Надано аналіз тенденцій світових цін на сировинні товари, що детермінує високу інфляцію споживчих цін, яка є особливо високою в країнах, що розвиваються. Визначено,що національні регулятори розвинених країн застосовують більш жорстку монетарну політику та згортають заходи підтримки економіки. Зроблено висновок, що ситуація на світових товарних ринках, висока інфляція,зростання вартості запозичень і слабше зростання провідних економік суттєво підривають перспективи зростання країн, що розвиваються. Ця група країн знаходиться у більш несприятливому стані, ніж інші і підриваються глобальну стабільність світової фінансової архітектури. Необхідним є проведення стабілізаційних заходів якщо показники інфляції будуть зростати не лише в країнах, що розвиваються, але й у розвинених країнах також, чий дестабілізаційний вплив на глобальну економічну систему буде більш вражаючим.
Документ
Науково-методичний підхід оцінки розвиненості фінансової архітектури країни
(Харків: Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка., 2022) Братчук, У.П.; Савченко, М.В.
У статті обгрунтовано, що розвиненість фінансової архітектури, будучи складовою загальноекономічної стійкості та фінансової розвиненості, досягає оптимального рівня за допомогою державного регулювання та реалізації фінансової політики. Запропонований науково-методичний підхід оцінювання розвиненості фінансової архітектури, що грунтується на розрахунку композитного індексу розвиненості фінансової архітектури – як симбіозу субіндексів таких складових: банківської, бюджетної, небанківської, валютної, грошово-кредитної та складової фондового ринку. Алгоритм науково-методичного підходу включає такі етапи: вибір індикаторів для оцінки розвиненості фінансової архітектури – у цілому за шістьма субіндексами запропоновано використання 29 індикаторів; нормування одиничних індикаторів з урахуванням типу їхнього впливу на розвиненість фінансової архітектури; блочнa оцiнкa з уpaхувaнням вaги одиничних індикаторів розвиненості фінансової архітектури за кожним субіндексом; розрахунок композитного індексу розвиненості фінансової архітектури; визначення зон розвиненості фінансової архітектури відповідно до граничних значень та ідентифікація отриманих значень композитного індексу щодо певної зони. Проведено апробацію запропонованого науково-методичного підходу оцінювання розвиненості фінансової архітектури за 2016-2021 рр. За результатами оцінки встановлено, що розвиненість фінансової архітектури України була найвищою у 2020 р. і характеризувалася як задовільна.