Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Матеріали Наукової бібліотеки Матеріали Наукової бібліотекиНаукові та навчально-методичні публікації Програмні продукти В цьому розділі викладаються комп`ютері програмні продукти розроблені викладачами та студентами університету
Нові надходження
Документ
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ: СМАРТ-АНАЛІТИКА ЯК КРИТЕРІЙ ВИБОРУ
(Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2026) Поповський, Ю.Б.; Орєхов, М.О.; Popovskyi, Y.; Oryekhov, M.
У статті запропоновано методику смарт-аналітичного оцінювання цифрових інструментів управління проєктами, орієнтовану на підтримку обґрунтованого вибору PM-платформи в умовах цифрової трансформації. Розглянуто сім поширених інструментів: Jira, Asana, Monday.com, ClickUp, Trello, Notion і MS Project. Оцінювання здійснено за сімома критеріями смарт-аналітичної спроможності: аналітика та звітність, AI-можливості, візуалізація даних, прогностична аналітика, інтеграції, кастомізація метрик і моніторинг у реальному часі. Для інтегрального порівняння використано метод зваженої суми (WSM), а стійкість ранжування перевірено через аналіз чутливості та контрольне зіставлення з TOPSIS. Отримані результати засвідчують суттєву диференціацію платформ за рівнем смарт-аналітичної спроможності: WSM-оцінки варіюються від 2,40 до 4,70. На цій основі виокремлено три групи інструментів: потужні, збалансовані та базові. Показано, що найвища інтегральна оцінка не завжди означає універсальну перевагу платформи, оскільки вибір залежить від типу організації, масштабу команди, аналітичних потреб і рівня цифрової зрілості. Наукова новизна дослідження полягає в розгляді смарт-аналітичної спроможності як самостійного критерію вибору PM-платформ та в поєднанні WSM, сценарного аналізу чутливості й TOPSIS у межах єдиної процедури оцінювання. Практична цінність результатів полягає у формуванні відтворюваної процедури попереднього відбору PM-інструментів для бізнесових, освітніх, публічних та відновлювальних проєктів. Обмеження дослідження пов'язані з використанням відкритих джерел, офіційної документації та порівняльних каталогів без прямого тестування платформ у конкретних організаціях. Запропонований підхід може бути використаний як попередній аналітичний фільтр перед пілотним упровадженням, оцінюванням вартості ліцензій, вимог кібербезпеки та готовності персоналу до зміни цифрових інструментів управління.
Документ
Травневі студії: історія, міжнародні відносини: збірник матеріалів VIII Міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених «Травневі студії 2026: війна та мир у Європі – історія та світова політика». Вип. 11
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2026)
Збірник матеріалів VIII МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ СТУДЕНТІВ І МОЛОДИХ ВЧЕНИХ «ТРАВНЕВІ СТУДІЇ 2026: ВІЙНА ТА МИР У ЄВРОПІ – ІСТОРІЯ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА» 8 травня 2026 р. ВИПУСК 11
Документ
Становлення системи базових термінів перекладознавства (на матеріалу аналізу енциклопедії «Сучасна лінгвістика» О. Селіванової)
(Кривий Ріг: Криворізький державний педагогічний університет, 2025) Космеда, Т. А.; Войтович, О. О.; Kosmeda, T. A.; Voytovych, O. O.
Наукова розвідка виконана у фокусі теорії терміно знавства, термінографії і перекладознавства та присвячена висвітленню проблеми систематизування термінів перекладознавства, що здійснено на основі актуалізації понять цієї галузі знань, презентованих в енциклопедії «Сучасна лінгвістика» (2006) авторства О. Селіванової. Актуальність наукової розвідки мотивована тим, що проблема виокремлення базових термінів перекладознавства ще в процесі обговорення, і дискусія не завершена. Новизну ж статті пояснюємо тим, що в ній здійснено одну з перших спроб поділу термінів перекладознавства на ідеографічні групи, що презентують ядрову й периферійну зони базових термінів перекладо знавства. Її теоретичне значення полягає, власне, у виробленні механізму розподілу зібраних термінів за тематичними групами, а практичне – у формуванні системи термінів перекладознавства для укладання на їхній базі відповідного словника. З’ясовано, що базові терміни перекладознавства, розглянуті в енциклопедії О. Селіванової, складають понад 100 одиниць. Виокремлені терміни стосуються питань методології перекладознавства, його історії, перекладознавчої критики, а також особливостей професійної діяльності перекладачів. Однак розглядувана енциклопедія зафіксувала не всі базові терміни перекладознавства. Доведено, що розглядувана терміносистема містить вісім тематичних груп, сім із яких презентують базову зону, зокрема це назви розділів перекладознавства, відповідних підкатегорій; типів перекладу; агенсів перекладу; концептуальних теорій; явищ і лінгвістичних понять, що прово кують перекладознавчі помилки; тропів і фігур, що складають труднощі перекладу, а одна – назви наук, пов’язаних із перекладознавством, – складає периферійну зону. Терміни перекладознавства переважно однослівні, але чимало простих й ускладнених словосполук, прикладкових конструкцій. Їх більшість складають запозичені терміни (грецизми, латинізми, галліцизми, германізми). Перспектива дослідження полягає в необхідності з’ясування способів творення термінів перекладознавства.
Документ
Морфологія оцінки: своєрідність моделювання оцінних значень морфологічними засобами української мови
(Колумбія: Editorial Primmate, 2024) Космеда, Т.; Ковтун, О.; Сліпецька, В.; Kosmeda, T.; Kovtun, O.; Slipetska, V.
This study examines the morphological meansused to express evaluation in Ukrainian, drawing on a corpus of spoken language, literary texts, dictionaries, and internet resources. The analysis focuses on how evaluation is encoded in the morphology of nouns, pronouns, numerals, and adjectives, with particular attention to the use of augmentatives, diminutives, gender, and degrees of comparison. The findings reveal a rich and varied system for expressing subjective evaluation, including the frequent use of diminutive forms to soften negativity and the creative use of comparative and elative forms to express a high degree of intensity. The study also highlights the role of gender in shaping evaluative meanings and the tendency to use occasional and non-normative forms to achieve specific pragmatic effects. The research contributes to a deeper understanding of the relationship between language, culture, and evaluation, and provides insights into the unique ways in which Ukrainian speakers express their attitudes and emotions through morphological choices.
Документ
Егоцентризм запозичень у листах Лесі Українки: вербалізація польської лінгвокультури
(Варшава: Польська АН, 2021) Космеда,Т.; Ковалевська,О.; Kosmeda, T.; Kowalewska, O.
Lesya Ukrainka was well acquainted with Polish culture, spoke Polish, using Polonism in the spontaneous live speech of her epistolary. The writer forms Polonisms as barbarisms, using Latin graphics, actualizes Ukrainianized Polonisms in the Cyrillic graphics of the Ukrainian alphabet; she uses calques and half‑calques. She distributes all types of borrowings: phraseological, semantic, lexical, semantic, phonetic, morpheme. There are representatives of all parts of speech among the borrowings: most of them are abstract and specific nouns, adjectives of different lexical and grammatical categories, verbs and adverbs, pronoun forms are rarely used, functional words are infrequently used. Polonisms perform a number of functions, among which (1) nominative – naming Polish realities, (2) expressing coherence through Polish discursive words and expressions, (3) using etiquette formulas to actualize phatic communication, (4) modeling epithets, paraphrases, enantheosemia and other artistic means for the purpose of ornamentalization of the text, (5) use of specific Polish and calqued phraseologies, precedent units, etc. for verbalization of emotions and expression, (6) representation of individual word formation for the purpose of attraction of the text. The writer reflected the natural process of functioning of Polonisms in the Ukrainian language.