Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Нові надходження

Документ
Математична логіка та теорія алгоритмів (частина 1): методичні рекомендації для самостійної роботи для здобувачів вищої освіти ОС «Бакалавр» спеціальності Е7 Математика
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2025) Данильчук, О. М.
Методичні рекомендації охоплюють матеріал за темами про основні поняття алгоритму, алгоритмічними моделями, а саме машиною Тюрінга, Поста та Маркова. Виклад теоретичного матеріалу ілюстрований прикладами. В кожній темі після теоретичного блоку наведені запитання для самоконтролю та вправи для самостійного розв’язання. Матеріал методичних рекомендацій можуть використовувати студенти всіх спеціальностей денної та заочної форм навчання, які вивчають математичну логіку та теорію алгоритмів. Він може бути корисним вчителям математики та інформатики.
Документ
Дискретна математика: методичні рекомендації для самостійної роботи для здобувачів вищої освіти ОС «Бакалавр» спеціальності Е7 Математика, F5 Кібербезпека та захист інформації
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2025) Данильчук, О. М.
Методичні рекомендації для курсу «Дискретна математика» призначені для самостійної роботи здобувачів спеціальністю Е7 Математика, F5 Кібербезпека та захист інформації Методичні рекомендації розроблені відповідно навчального плану. Матеріали складаються з навчальної програми курсу, методичних рекомендацій з проведення практичних занять і завдань для самостійної роботи здобувачів, списку рекомендованої літератури. Методичні рекомендації містять теоретичну частину, велику кількість задач з розв’язанням та задач і для самостійної роботи.
Документ
Україна і Військо Запорозьке в Березневих статтях: історичні факти та інформаційне протистояння
(Львів: УКУ, 2022) Мєлєкєсцев, К. І.
У статті розглянуто результати тривалої наукової та публіцистичної дискусії між українськими й москвинськими авторами щодо «Березневих статей» доби Хмельниччини. Проаналізовано найважливіші для сторін наративи навколо історичних подій та писемних джерел, що збереглися. Крім огляду літератури, запропоновано свіжий погляд на низку тверджень з археографічних джерел, які дають можливість запропонувати альтернативний погляд на історичні наративи, які вже вкорінилися в сучасній українській історичній пам’яті, такі як ідея про те, що «Військо Запорозьке було офіційною назвою Української козацької держави»/ Матеріали міжнародного науково-інформаційного круглого столу «“Козацький фактор” у сучасній російсько-українській війні й досвід ХХ ст.»
Документ
On the origins of geopolitical and information warfare preparations for the war against Ukraine by the Russian Federation in the pivotal m contemporary Russian-Ukrainian relation
(Riga, Latvia: “Baltija Publishing”, 2022) Mieliekiestsev, K. I.
The chapter analyzes the origins and stages of formation of the geopolitical and information-ideological prerequisites for the Russian Federation’s war against Ukraine during the pivotal moments of contemporary Russian-Ukrainian relations. The study re-examines bilateral treaties, political statements, economic leverage, and the information environment surrounding Ukrainian-Russian relations from the early 1990s to the 2010s. Drawing on memoirs of Ukrainian policymakers, official documents, and public statements of Russian leadership, the chapter demonstrates that preparations for war against Ukraine were not a situational decision of the Putin era but a long-term and systematic strategy rooted in the post-Soviet period. It is shown that Crimea, the status of the Black Sea Fleet, border issues, energy dependency, and ideological narratives of “shared history” and “protection of Russian speakers” were consistently employed by Moscow as tools for testing Ukraine’s and the West’s readiness to resist pressure and aggression. Special attention is given to the evolution of Russian information warfare—from semi-official threats and media rhetoric to the formal ideological justification of aggression articulated at the highest political level prior to 2014. The chapter concludes that information warfare and policies of appeasement played a decisive role in creating the conditions for Russia’s open military aggression against Ukraine.
Документ
Інформаційне протистояння та історичний дискурс у сучасних українсько-польських відносинах
(Kamieniec Podolsk, 2022) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.
У цій роботі, поєднуючи огляд літератури та висвітлення новітніх джерел з українсько-польських відносин, іде пошук відповідей на питання: чи існували попередні роботи з інформаційного протистояння в контексті сучасних українсько-польських відносин; як виокремити аспекти відносин, які стосувалися «технічної» сторони інформаційного протистояння; описати, яке саме було місце історичного дискурсу в сучасних українсько-польських відносинах у вимірі «гуманітарної» сторони інформаційного протистояння. Розглядається здебільшого література українського та польського походження, як така, що націлена на внутрішню аудиторію, так і націлена на зовнішню (англомовні статті), виявлені відмінності її від американського трактування ключових елементів інформаційного протистояння. Щодо джерел, то це законодавчі акти (міжнародні угоди, що були ратифіковані парламентами країн), діловодна документація щодо їх втілення, а також матеріали ЗМІ. Частина з цих джерел детально розглядалась у попередньому монографічному дослідженні автора, на яке подається посилання. За результатами вивчення джерел виділені варті уваги аспекти відносин України та Республіки Польща, що суміжні як з технічною, так і з історичною стороною інформаційного протистояння. В першому випадку це стосується угод про співпрацю в обміні інформацією, розвитку інфраструктури з інформатики, новітніх комунікацій. В другому випадку ми маємо як приклади співпраці (форуми істориків, президентська риторика), так і приклади конфліктів (рішення Сейму, перехід до «дружньо-критичної» позиції за секретними «Тезами» 2008 р.). Як показують джерела, інформаційна політика держави ніколи не «зупиняється», тож захист своїх інтересів завжди стоїть у державного керівництва на першому місці. Врешті, необхідність захищати власний інфопростір та підтримувати лояльність, патріотизм населення, спричиняє інформаційне протистояння навіть між дружніми країнами.