Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Матеріали Наукової бібліотеки Матеріали Наукової бібліотекиНаукові та навчально-методичні публікації Програмні продукти В цьому розділі викладаються комп`ютері програмні продукти розроблені викладачами та студентами університету
Нові надходження
Документ
Українська вища освіта в умовах війни: реалії, виклики та зміни (ІІе півріччя 2025 року) : анотований бібліографічний аналітичний покажчик
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2025) Міщан, Т.І.
Мета анотованого бібліографічного аналітичного покажчика –інформування про реалії сьогодення та перспективи розвитку вищої освіти України.
У ньому представлено публікації із періодичних видань та Інтернетресурсів із законодавчих, організаційних питань галузі освіти та науки, її основної діяльності, викликів та напрямів і перспектив розвитку вищої школи в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Документ
Національна економіка: методичні вказівки до самостійної роботи для здобувачів вищої освіти ОС «Бакалавр» спеціальностей С1 Економіка, D3 Менеджмент
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2025) Козловський, С. В.
Методичні вказівки містять програму навчальної дисципліни «Національна економіка», питання для самоперевірки набутих знань, перелік тем рефератів, творчих і тестових завдань та список рекомендованої літератури.
Рекомендовано для здобувачів вищої освіти та викладачів Донецького національного університету імені Василя Стуса.
Документ
Прикладні інформаційні технології: матеріали VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції здобувачів, аспірантів та молодих вчених (22 травня 2025 р.).
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2025)
У збірнику розміщено матеріали VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції здобувачів, аспірантів та молодих вчених, яка відбулася 22 травня 2025 року. У збірнику висвітлено актуальні питання, що стосуються сучасних викликів вітчизняної та світової науки, інноваційних розробок, а також перспективних напрямів досліджень. Конференція спрямована на активізацію наукового діалогу між молодими дослідниками, обмін ідеями та досвідом, а також сприяння розвитку міждисциплінарних досліджень.
Для науковців, викладачів закладів вищої освіти, а також аспірантів і здобувачів технічних факультетів
Документ
Дисертація Кримінально-правова характеристика військових насильницьких кримінальних правопорушень. 081 «Право». 08 «Право»
(Донецький національний університет імені Василя Стуса. Вінниця, 2025) Морозюк Назарій Сергійович
Морозюк Н. С. Кримінально-правова характеристика військових
насильницьких кримінальних правопорушень. – Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за
спеціальністю 081 «Право» у галузі знань 08 «Право». – Донецький
національний університет імені Василя Стуса Міністерства освіти і науки
України, Вінниця, 2025.
Дисертація є комплексним науковим дослідженням, спрямованим на
розв’язання такої важливої науково-прикладної проблеми, як обґрунтування
теоретичних положень та розроблення напрямів удосконалення вітчизняного
кримінального закону і практики його застосування, спрямованих на
підвищення ефективності кримінально-правової протидії військовим
насильницьким кримінальним правопорушенням в Україні.
У дисертації розкрито теоретико-методологічні засади військових
насильницьких кримінальних правопорушень. Розглянуто методологічні
концепції пізнання військових насильницьких кримінальних правопорушень.
Констатовано, що зараз надзвичайно актуальним є розбір об’єктивно-
суб’єктивних ознак складу військового насильницького кримінального
правопорушення. Здійснено юридичний аналіз військових насильницьких
кримінальних правопорушень.
Розділ 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження військових
насильницьких кримінальних правопорушень» складається з трьох підрозділів.
Зокрема, у підрозділі 1.1 дисертації було висвітлено генезу
кримінально-правового забезпечення запобігання військовим насильницьким
кримінальним правопорушенням протягом усіх етапів розвитку української
державності.
У підрозділі 1.2 досліджено іноземний досвід регламентації
відповідальності за вчинення військових насильницьких кримінальних
правопорушень. Обґрунтовано, що Україна могла б перейняти застосування
закону за аналогією, як це передбачено законодавством США, нормативну
впорядкованість і структурованість джерел, як це передбачено у ФРН. З
покликанням на іноземне кримінальне законодавство констатовано, що
сучасне вітчизняне законодавство у сфері кримінально-правової протидії
військовим насильницьким кримінальним правопорушенням потребує
серйозного реформування та оновлення і доопрацювання. Проведено
порівняльний аналіз українського та зарубіжного військового законодавства,
виявлено їхні спільні й відмінні риси, визначено кримінально-правові норми,
які доцільно імплементувати в національне карне законодавство. Водночас
запропоновано імплементувати норми чинного законодавства зарубіжних
країн задля впровадження передового досвіду в межах кримінального права
для вдосконалення національного законодавства загалом.
Підрозділ 1.3 був присвячений визначенню поняття та характеристиці
значення дослідження військових насильницьких кримінальних
правопорушень. Запропоновано визначення військового насильницького
кримінальне правопорушення як діяння, передбаченого розд. ХІХ Особливої
частини КК України, яке завжди супроводжується і конститутивною ознакою
якого є застосуванням насильства. Доведено, що до військових
насильницьких кримінальних правопорушень необхідно відносити діяння,
передбачені статтями 404–406, а також 426-1 та 433 КК України. Крім того, у
межах цього самого підрозділу визначено заходи, реалізація яких сприятиме
запобіганню військовим насильницьким кримінальним правопорушенням.
Розділ 2 «Аналіз складів військових насильницьких кримінальних
правопорушень» також складається з трьох підрозділів, які присвячені
характеристиці об’єктивних та суб’єктивних ознак досліджуваних складів
кримінальних правопорушень.
Так, у підрозділі 2.1 роботи було досліджено об’єкт як елемент складу
військового насильницького кримінального правопорушення. Зокрема, під
час написання відповідного підрозділу дисертаційного дослідження було
послідовно визначено як загальний об’єкт військових кримінальних
правопорушень, так і основні безпосередні об’єкти саме військових
насильницьких кримінальних правопорушень.
У підрозділі 2.2 було висвітлено ознаки об’єктивної сторони
досліджуваних деліктів. Доведено, що тлумачення терміна «примушування»
у вузькому значенні як вимоги щодо порушення начальником «конкретних
обов’язків», «певного обов’язку», «вчинення начальником окремої
конкретної дії» тощо не випливає із закону. У зв’язку з цим, на нашу думку,
під примушуванням у ст. 405 КК України слід розуміти будь-які вимоги (як
загального, так і конкретного характеру) про порушення обов’язків
військової служби.
Аргументовано, що насильницькі дії підлягають кваліфікації за ст. 405
КК України лише тоді, коли вони пов’язані з опором начальнику чи
примушуванням його до порушення обов’язків військової служби.
Доведено, що дії військовослужбовця, який спочатку погрожував
заподіянням тілесних ушкоджень чи побоїв своєму начальникові у зв’язку з
виконанням ним обов’язків військової служби, вчинених в умовах
особливого періоду, крім воєнного стану, а потім умисно вбив останнього,
підлягають кваліфікації за п. 8 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 405 КК України.
Підтримано позицію про те, що спричинення внаслідок насильства щодо
начальника умисного тяжкого тілесного ушкодження, вбивство начальника
через необережність кваліфікуються за сукупністю кримінальних
правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 405 та відповідними статтями розділу
II Особливої частини КК України.
Дістало подальшого розвитку положення про те, що для громадянина,
призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період
початком військової служби є день відправлення у військову частину з
відповідного районного (міського) територіального центру комплектування
та соціальної підтримки. Факт прийняття чи неприйняття
військовослужбовцем військової присяги не має значення для визнання його
суб’єктом військових злочинів.
У підрозділі 2.3 було здійснено послідовну характеристику суб’єкта та
суб’єктивної сторони аналізованих складів злочинів. Зокрема, було
запропоновано розширити перелік військових кримінальних правопорушень,
суб’єктами вчинення яких можуть бути визнані і поліцейські поліції
особливого призначення Національної поліції України, які під час дії
воєнного стану залучені до безпосередньої участі у бойових діях, за рахунок
доповнення абз. 2 ч. 2 ст. 401 КК України додатковою вказівкою ще й на
присвячені військовим насильницьким кримінальним правопорушенням
статті 404 та 405 КК України.
Також обґрунтовано, що відмежування складів злочинів, передбачених
статтями 405 та 406 КК України, полягає у спрямованості умислу винного.
При глумленні у ст. 406 КК України прагнення принизити честь і людську
гідність потерпілого є кінцевою метою протиправних дій. При цьому самі
такі дії не пов’язані з висуванням до потерпілого тих чи інших вимог,
примусом до порушення обов’язків військової служби тощо. Констатовано,
що важливою особливістю умисної вини у ст. 405 КК України є й те, що
винний завжди має діяти з прямим умислом порушення відносин
підпорядкованості.
Розділ 3 «Сучасний стан, проблеми кваліфікації та вдосконалення
законодавства за вчинення військових насильницьких кримінальних
правопорушень» складається з двох підрозділів.
Зокрема, підрозділ 3.1 був присвячений проблемним питанням
кваліфікації військових насильницьких кримінальних правопорушень проти
порядку статутних взаємовідносин між військовослужбовцями, а також
визначенню шляхів їх вирішення. Доведено, що наслідками побоїв або
застосування іншого насильства слід вважати, як і в складі опору начальнику
чи примушування його до порушення обов’язків військової служби, фізичний
біль або заподіяння легких тілесних ушкоджень, обмеження волі.
Аргументовано, що, враховуючи фізичний характер, до «насильства» у
ст. 404 КК України слід зарахувати: поодинокі удари, що заподіяли фізичний
біль, побої, катування, інші насильницькі дії, пов’язані із заподіянням
фізичного болю, обмеження волі.
У підрозділі 3.2 було запропоновано науково обґрунтовані пропозиції
щодо вдосконалення законодавства у сфері військових насильницьких
кримінальних правопорушень. Серед іншого, доведено необхідність
посилення кримінальної відповідальності за вчинення делікту, передбаченого
ст. 406 КК України, в умовах особливого періоду (ч. 2) та воєнного стану
(ч. 3); обґрунтовано необхідність доповнення переліку кваліфікуючих ознак
злочину, передбаченого ч. 3 ст. 426-1 КК України, за рахунок додаткової
вказівки на вчинення відповідного діяння саме групою осіб; аргументовано
пропозицію частково формалізувати критерії тяжких наслідків (у частині, що
стосується матеріальних збитків) як ознаки складів злочинів, передбачених
статтями 404 та 406 КК України, поширивши дію примітки ст. 425 КК
України на всі норми, розміщені у розд. ХІХ Особливої частини КК
«Військові кримінальні правопорушення»; рекомендовано уніфікувати
показники тяжких наслідків (як і істотної шкоди), які згадуються у всіх
статтях Особливої частини КК України; запропоновано доповнити чинний
КК України окремою нормою, присвяченою регламентації кримінальної
відповідальності за таке діяння, як посягання на життя начальника, а також
іншої особи, яка виконує покладені на неї обов’язки з військової служби, у
зв’язку із здійсненням законної діяльності зазначених осіб щодо
забезпечення військової безпеки держави, що має сприяти посиленню
кримінально-правового захисту цих осіб.
Ключові слова: кримінальне право, кримінальна відповідальність,
кримінальне правопорушення (злочин), кримінально-правова кваліфікація,
збройна агресія, збройний конфлікт, воєнний стан, військове насильницьке
кримінальне правопорушення, начальник, статутні взаємовідносини,
перевищення влади військовою службовою особою, тілесні ушкодження,
опір.
Документ
Relationship Between Organic Farmland Expansion and Greenhouse Gas Emissions in Europe: Implications for the Implementation of the Sustainable Development Goals
(Дніпро: Національний гірничий університет України, 2025) Serhii Kozlovskyi, Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine; Ivan Zayukov, Vinnytsia Institute of Trade and Economics of State University of Trade and Economics, Vinnytsia, Ukraine; Volodymyr Kozlovskyi, Vinnytsia National Technical University, Vinnytsia, Ukraine; Oleksandr Tregubov, Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine; Sviatoslav Storchak, Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine; Viktor Mishchenko, Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine; Ruslan Lavrov, T. H. Shevchenko National University, Chernihiv Colehium, Chernihiv, Ukraine
The global community is endeavouring to achieve the ambitious Sustainable Development Goals. A significant aspect of the implementation of the Goals is the introduction of organic production in agriculture. This will con-tribute, among other things, to zero hunger (Goal 2); the provision of humanity with alternative energy sources (Goal 7); the development of innovative solutions (Goal 9); the motivation of the population to consume respon-sibly, including food (Goal 12); the combating of climate change (Goal 13); and the preservation of ecosystems both on land and below water (Goals 14-15). An important area of implementation of all the seventeen goals is the introduction of organic production in agriculture. This will contribute to providing the population with food; im-proving public health; overcoming the problems related to hunger, poverty, poor health, limited clean drinking water, energy shortages, depletion of natural resources, climate change, and pollution of both aquatic and terrestrial ecosystems. The EU-27 countries need to reduce greenhouse gas emissions to zero by 2050, which exacerbates the issue. For this reason, the paper hypothesizes that organic farmland expansion will potentially result in an increase in greenhouse gas emissions. Accordingly, the purpose of the paper is to conduct empirical research into the impact of organic farmland expansion on the increase in greenhouse gas emissions in the EU. The correlation and regression analysis based individual European countries demonstrated that the majority of European countries exhibit a high degree of cor-relation. According to data from all EU Member States (27), the relationship is strong and directly proportional. It was found that with an increase in the area of organic farmland by 1% in the EU27, greenhouse gas emissions will increase by 0.00000025 thousand tons. The calculations revealed that ceteris paribus, greenhouse gas emis-sions are influenced by the expansion of organic farmland by 62.4%. Among the European countries under study, similar trends are observed in Denmark, Germany, Estonia, Spain, the Netherlands, Portugal, Romania, Finland, Switzerland, and the United Kingdom. Meanwhile, in Lithuania and the Netherlands, the relationship is inversely proportional. Weak correlation, as evidenced by the calculated correlation coefficient, is observed in such Euro-pean countries as Bulgaria (0.05); Poland (0.02); Slovakia (0.05). To implement the Sustainable Development Goals, it is recommended to take measures to change the culture of food consumption; to use agricultural technol-ogies, methods, equipment, machinery and mechanisms more efficiently; and to rationally use the waste.on the use of available Eurostat statistics for the period 2014-2021 for selected individual European countries demonstrated that the majority of European countries exhibit a high degree of cor-relation. According to data from all EU Member States (27), the relationship is strong and directly proportional. It was found that with an increase in the area of organic farmland by 1% in the EU27, greenhouse gas emissions will increase by 0.00000025 thousand tons. The calculations revealed that ceteris paribus, greenhouse gas emis-sions are influenced by the expansion of organic farmland by 62.4%. Among the European countries under study, similar trends are observed in Denmark, Germany, Estonia, Spain, the Netherlands, Portugal, Romania, Finland, Switzerland, and the United Kingdom. Meanwhile, in Lithuania and the Netherlands, the relationship is inversely proportional. Weak correlation, as evidenced by the calculated correlation coefficient, is observed in such Euro-pean countries as Bulgaria (0.05); Poland (0.02); Slovakia (0.05). To implement the Sustainable Development Goals, it is recommended to take measures to change the culture of food consumption; to use agricultural technol-ogies, methods, equipment, machinery and mechanisms more efficiently; and to rationally use the waste.