Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Матеріали Наукової бібліотеки Матеріали Наукової бібліотекиНаукові та навчально-методичні публікації Програмні продукти В цьому розділі викладаються комп`ютері програмні продукти розроблені викладачами та студентами університету
Нові надходження
Документ
Доля двох садиб Бантишів як уроки з історії Донеччини заради її майбутнього
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2025) Мєлєкєсцев, К. І.
Мета цього дослідження полягає у виявленні потенціалу збереження та переосмислення історичної пам’яті через архітектурну спадщину садибного типу в Донецькій області з акцентом на дві садиби родини Бантишів, розташовані поблизу міст Слов’янськ і Краматорськ, у контексті післявоєнної реконструкції регіональної ідентичності. У роботі проаналізовано історичну траєкторію та сучасний стан цих об’єктів, із наголосом на фізичних руйнуваннях, спричинених російською військовою агресією у 2022 р., а також на попередніх практиках «реставрації», що ігнорували автентичність архітектурної спадщини. Встановлено, що, попри відсутність офіційного охоронного статусу, зазначені садиби є цінними культурними маркерами, які в різні історичні періоди втілювали регіональну пам’ять та ідентичність. Результати дослідження можуть бути використані під час розроблення регіональних програм охорони культурної спадщини, створення реєстрів пошкоджених або втрачених об’єктів, а також у формуванні політик архітектурної реставрації та ревіталізації.
Історія Донеччини: (пере)осмислення: збірник матеріалів ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Вінниця, 30 жовтня 2025 р.)
Документ
Місце археології та давньої історії України в інформаційній стратегії окупаційного режиму на Луганщині
(Полтава: ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2025) Мєлєкєсцев, К. І.
У статті досліджено використання в режимній інформаційній стратегії археологічних матеріалів та історичних наративів окупаційними властями на Луганщині як інструментів пропаганди під час гібридної війни. Знайдено підтвердження інформації того, що окупанти активно маніпулюють історією для створення «спільного минулого» між українцями та росіянами з 2022 р., що суперечить спробам з 2014 р. створити «окрему новоросійську ідентичність». Проаналізовані приклади пропагандистських кампаній навколо археологічних знахідок, зроблених українськими вченими до війни, для перекручення історії. Відповідно, методи маніпуляції містять переробку історичних фактів про кочові народи Степу, створення наративів про «давнє спільне коріння», їх поширення через музейні експозиції, навчальні посібники і публікації в медіа. Окупаційні сили використовують ці наративи не лише для короткотривалої мобілізації підтримки серед місцевого населення, а й задля встановлення довготривалого контролю над культурним і меморіальним простором. Окремо розглянуто маніпуляції археологічними даними, коли знахідки, пов’язані з українською історією, намагаються приписати «ЛНР» чи «ДНР», при цьому прив’язуючи дані з праісторії до підтвердження образів «суворих луганців», навіть конкретно тодішнього ватажка окупаційної влади. Стаття зосереджує увагу на складності боротьби з подібними процесами, підкреслюючи важливість протидії історичним маніпуляціям, що здійснюються під час війни, що досі можливо в умовах низької довіри місцевого населення до окупаційних органів влади.
Документ
Key targets in the history of Ukraine for Moscow’s wartime information warfare efforts
(Konstanz, 2024) Mieliekiestsev, K. I.; Мєлєкєсцев, К. І.
This article examines the key targets in Ukraine’s history, towards which the Russian side has consistently presented its own historical images and narratives having been used for the Russian military forces’ information support operations during the invasion of Ukraine since 2022. The research focuses on understanding the messages and symbolism used to manipulate soldiers, the Russian Federation’s supporters, occupied territories residents, and viewers from other countries. A part of the research is based on a previous article, published in a Ukrainian journal, whose methodology comprises a historical-comparative method with additional content analysis of the Spanishlanguage pro-Russian messages on the internet. The passage of time has shown that the prognosis from the original research has proven correct, and, despite great hopes, Moscow’s anti-imperial message for the Hispanic audiences has appeared to be far from certain other narratives having become successful. The research results show that most of the symbolism and historical context of Moscow’s aggressive active measures are deeply connected to the Muscovites’ old contacts with Ukraine’s territory via imperial control, and their simultaneous attempts to portray themselves as “victors over fascism.” The continuation of war has forced the aggressors to partially change their symbolism, from restoring Soviet symbols that have undergone decommunization, to looting treasures related to the Romanov Empire period in the occupied territories, and, finally, to downplaying historical symbols in favor of the modern, meaningless “Z” cult. Additionally, Moscow’s invasion propaganda takes into account popular Western media trends, such as “the Global South” and “Satanic panic” to turn them into arguments against Ukraine’s legitimacy and historical status. Thus, the paper reveals complex psychological and informational aspect of the Kremlin’s war effort, which includes the historical images and narratives foundations to shape support and legitimacy for aggression from various, often contradictory sources. It emphasizes the importance of understanding the information operations and strategies used in the war context.
Документ
The Boikivske community architecture landmarks that survived conventional and information warfare
(Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2024) Mieliekiestsev, K. I.; Мєлєкєсцев, К. І.
The aim of the paper, based on the analysis of literature and sources, is to present a currently identifiable image of the development of architectural landmarks in the settlements of the Boikivske village community of the Kalmius district in the Donetsk region of Ukraine, while identifying and analyzing the reasons for the current state of historicalarchitectural space of the district existing as it is. The analysis covers 19th–20th centuries’ architecture, when the region was under the control of the Russian Empire, and then the Soviet Union. Methodologically, the research is primarily based upon content analysis of materials such as data pieces and photography found on various online platforms (Google Map, Yandex Maps, along with a number of local websites, including under the control of the information warfare hybrid adversary) and news website reports on war events, which may have affected the architectural landmarks. The secondary sources amongst the material base were amateur travel blogs and websites on local lore and culture of the region, alongside websites of religious organization. The results of the study reveal that neither the Russian Imperial, nor the Soviet government cared much for the development of eye-pleasing and historically-enduring architecture in what would become the Kalmius region, and the few historical buildings that remain standing are those that survived out of convenience, sturdinence, and continued use by governments. The only exception to that principle are the religious structures, which were maintained by the churches, including the oldest structure in the district, but even in their case government bias interfered greatly with the safety of buildings: Soviet anti-religion policies led to the destruction of a number of original churches, necessitating recreation in the 21st century. The research is fully original and belongs to the author; it is mostly based on the materials that have been personally found or seen by the author in primary sources, all secondary sources are referenced separately. From the practical point of view, the results fully demonstrate how government bias, goals, and perceived needs influence the development of architecture. It also factors into information warfare trends, wherein the removal of German population from today’s Boikivske community “coincided” with the removal of characteristic architecture (or, in the case of the abandoned dairy plant, a remodeling of it), completely changing the historical cultural landscape and the memorial space of the district. Thus, the research’s materials have a certain use for historians of culture, architects, and government employees overseeing memorial spaces. Prospects for further research on the topic include the historical architecture remaining in the Kalmius district may either confirm the trends seen in Boikivske, or show otherwise. Furthermore, the article contains archival and visual materials, first introduced to academic use.
Документ
19th Century in Ukraine in the Context of Information Warfare
(Запоріжжя: ЗНУ, 2024) Мєлєкєсцев, К. І.; Mieliekiestsev, K. I.
The article describes the historical images and narratives within Moscow’s information warfare efforts relation to Ukraine’s 19th century history, particularly in connection to Moscow’s ten years hybrid warfare actions and its 2022 invasion. The purpose of the article is to analyze the elements of the 19th century history of Ukraine that are relevant to Moscow’s information warfare against Ukrainian interests in various information spaces and “battlefronts”, along with determining why exactly does the 19th century history matter to the Kremlin. It is concerned with determining the meaning of this informational support for Moscow’s soldiers themselves, for their sympathizers across the globe, and for the population of the territories occupied by Moscow’s forces, and for other observers of this war from different countries. The methodology, in connection with the review of diametrically different narratives in Moscow’s propaganda, and different approaches to information warfare depending on the specific infospace and intended audience, is based mostly on the historical-comparative method. The results of the study indicate that the symbolism of Moscow’s aggression was and remains inextricably linked with their historical imperial/colonial contacts with the territory of Ukraine in the 19th century, and thus constitute a form of imperialistic “phantom pains”, yearning for a time when Ukraine both “did not exist”, but simultaneously was very important for the core “Russian” identity. With the spread of occupation in the territories of Ukraine that went through decommunization, the aggressors have established new priorities: the “protection” of Tsarist and the return of Soviet symbols, despite the latter being downplayed in the Russian Federation itself itself, and the former being unaffected by decommunization. The article helps to reveal the complex psychological and informational aspect of the Moscow war, which includes the foundations of historical images and narratives to shape support and supposed legitimacy for aggression across various audiences. It emphasizes the importance of understanding the information strategies used in the context of war and underscores the importance of countermeasures and a need for understanding why the 19th century history of Ukraine is a particularly interesting “object” to the Kremlin’s information warfare and politics of history in general.